ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 913/23/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Пугацька О. П.,
відповідача - Гуцалова Т. О., Пахомова В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 (судді: Ходаківська І. П. - головуючий, Демидова А. М., Владимиренко С. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 (суддя Курдельчук І.Д.) у справі
за позовом Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області
до Акціонерного товариства "Укрпошта"
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У січні 2025 року Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (далі - Управління соціального захисту населення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог на 2022 рік щодо повернення коштів на доставку та виплату грошової допомоги, які відповідач у 2021-2022 роках не виплатив отримувачам у сумі 9 250 399, 93 грн, а саме кошти невиплачених грошових допомог у грудні 2021 року - 2338,325 грн, у січні 2022 року - 150 725, 49 грн, у лютому 2022 року - 8 110 659,33 грн, у березні 2022 року - 986 676,86 грн.
1.2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.01.2025 позовну заяву направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва, який ухвалою від 21.02.2025 відкрив провадження у справі.
1.3. У відзиві на позовну заяву АТ "Укрпошта" просило відмовити в її задоволенні, посилаючись, зокрема на те, що у зв`язку зі збройною агресією та окупацією територій, з метою дотримання вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо заборони здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території Луганської області, АТ "Укрпошта" припинило господарську діяльність, що включає в себе виконання умов будь-яких зобов`язань, передбачених договорами, укладеними з метою провадження господарської діяльності.
Відповідач зазначав, що всі первинні бухгалтерські документи, а також документи, що були складені на виконання умов спірного договору знаходилися за місцем виконання договору та не були вивезені з окупованої території.
Також відповідач звертав увагу, що за умовами договору обов`язок виконавця повернути замовнику суму невиплаченої грошової допомоги виникає лише після підписання акта звіряння за відповідний місяць.
Акти звіряння за спірний період відсутні, а направлені акти не можна вважати узгодженими між сторонами, а тому в АТ "Укрпошта" відсутні підстави для повернення замовнику суми невиплачених грошових допомог.
Позивачем не доведено, що відповідач не виконав обов`язки щодо доставки грошових коштів за лютий 2022 року.
При цьому, на думку відповідача, щодо позовних вимог в частині стягнення грошових коштів за грудень 2021 року, сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні цих вимог.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025, позов задоволено повністю, стягнуто з АТ "Укрпошта" на користь Управління соціального захисту населення 9 250 399, 93 грн та витрати зі сплати судового збору.
2.2. Суди попередніх інстанцій виходили із встановлення обставин щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, визнавши при цьому безпідставним твердження відповідача стосовно того, що направлення сторонами договору первинної документації в електронній формі за наявності технічних можливостей та в порядку, що передбачений укладеним договором, є правом, а не обов`язком сторін, та невизнання відповідачем обов`язку щодо забезпечення внесення інформації про виплату та її збереження в електронному вигляді при запровадженні електронного документообігу, оскільки за договірними зобов`язаннями щодо звітування за здійснену доставку і виплату грошових допомог перед позивачем, саме на відповідача покладено обов`язок складання та надання звітних (первинних) документів, зокрема в електронному вигляді та обов`язок щодо вжиття всіх заходів, спрямованих на збереження інформації про виплату.
Суди дійшли висновку, що відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи позивача не спростував.
Сервисы для юристов