П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Лященко Н.П., суддів:Гуменюка В.І.,Романюка Я.М., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», третя особа - приватне підприємство «Водообробка та обладнання», про визнання поруки припиненою за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року, ухвал Апеляційного суду м. Києва від 1 липня та 13 жовтня 2015 року, рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 6 квітня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк») про визнання поруки припиненою.
Зазначав, що 17 липня 2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та приватним підприємством «Водообробка та обладнання» (далі - ПП «Водообробка та обладнання») було укладено договір про надання овердрафту № 09-13-980-О, за умовами якого банк у межах ліміту на умовах повернення, строковості та цільового характеру надав ПП «Водообробка та обладнання» кредит у формі овердрафту. Того ж дня на забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 09-13-980-Р, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручився за виконання зобов'язань ПП «Водообробка та обладнання» перед ПАТ «Брокбізнесбанк» за договором про надання овердрафту № 09-13-980-О від 17 липня 2013 року.
Оскільки ПП «Водообробка та обладнання» належним чином не виконувало взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на лютий 2014 року утворилася заборгованість у сумі 79 421 грн 4 коп.
16 квітня 2014 року банк направив ПП «Водообробка та обладнання» лист-претензію № 743/046-кв про погашення простроченої заборгованості, а у вересні 2014 року звернувся до суду з позовом до ПП «Водообробка та обладнання» та поручителя ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
ОСОБА_1, посилаючись на те, що заборгованість ПП «Водообробка та обладнання» виникла з лютого 2014 року, а звернення до поручителя з вимогою здійснено 29 серпня 2014 року, тобто після спливу шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя, просив на підставі частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнати поруку припиненою.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 6 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 1 липня та 13 жовтня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, судові рішення залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме частини четвертої статті 559 ЦК України.
На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на постанови Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року та 23 грудня 2015 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 17 липня 2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ПП «Водообробка та обладнання» було ук <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2127/ed_2016_02_21/pravo1/T041618.html?pravo=1>ладено дог <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2128/ed_2016_02_21/pravo1/T041618.html?pravo=1>овір про надання овердрафту, за <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2130/ed_2016_02_21/pravo1/T041618.html?pravo=1> умовами якого банк у межах ліміту на засадах повернення, строковості та цільового характеру використання надав позичальнику кредит у формі овердрафту в порядку та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням та повернути банку, сплативши проценти за користування кредитом, виконати інші зобов'язання за договором.
Ліміт овердрафту за умовами договору встановлено в розмірі 300 тис. грн зі сплатою 24 % річних за користування коштами та зі строком користування кредитом до 16 липня 2014 року включно.
При цьому згідно з пунктом 2.1 договору кредитування позичальника у формі овердрафту здійснюється позикдавцем у межах ліміту та строку, встановлених договором, з максимальним періодом безперервного користування овердрафтом не більше ніж 30 календарних днів.
Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано відсутність заборгованості позичальника за овердрафтом.
Отже, разом з установленням строку дії кредитного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (погашення заборгованості за овердрафтом), що входять до змісту основного зобов'язання, яке виникло на основі договору. У разі, якщо на 30-й календарний день від початку періоду безперервного користування овердрафтом позичальник не здійснить погашення заборгованості по поточному рахунку, заборгованість позичальника вважається простроченою з робочого дня, що йде за датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом, і банк здійснює нарахування відсотків на суму овердрафту за фіксованою процентною ставкою в розмірі 29 % річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за договором овердрафту цього ж дня між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого він поручився перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку за кредитним договором.
16 квітня 2014 року ПАТ «Брокбізнесбанк» направив боржнику лист-претензію про погашення заборгованості за кредитним договором, яка виникла у лютому 2014 року та станом на 15 квітня 2014 року становила 79 421 грн 4 коп.
29 серпня 2014 року ПАТ «Брокбізнесбанк» направив поручителю вимогу про усунення порушення та невиконання боржником зобов'язань щодо своєчасного повернення овердрафту та необхідність сплати загальної заборгованості за кредитним договором, яка станом на 22 серпня 2014 року становила 85 315 грн 8 коп.
16 вересня 2014 року банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення боргу з боржника та поручителя.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що строк звернення з вимогою до поручителя не пропущено, оскільки договір поруки укладено на забезпечення виконання договору кредиту, укладеного на строк до 16 липня 2014 року, і саме з цього часу у банку виникло право пред'явити вимогу до поручителя протягом шести місяців.
Сервисы для юристов