П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2014 року м. КиївСудова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П.,
суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С.,
Ємця А.А., Колесника П.І., Потильчака О.І.,
Шицького І.Б., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси (далі - Фонд) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2014 року в справі № 925/1059/13 за позовом Фонду до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10023/034 філії - Черкаського обласного управління (далі - Банк) про стягнення 918 грн 90 коп.,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2014 року до Верховного Суду України звернувся Фонд із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2014 року в справі № 925/1059/13 із підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у якій просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов Фонду задовольнити.
Підставою для перегляду постанови заявник вважає неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Заяву мотивовано тим, що суд касаційної інстанції у цій справі, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2013 року та рішення господарського суду Черкаської області від 13 серпня 2013 року, застосувавши до спірних правовідносин, зокрема, положення статті 1071 ЦК України, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для стягнення з Банку сум щомісячних страхових виплат, помилково перерахованих Фондом на рахунок фізичної особи - одержувача цих коштів, після її смерті.
В обґрунтування заяви Фондом надано копію постанови Вищого господарського суду України від 21 квітня 2009 року у справі № 38/228пн, у якій суд касаційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 1071, 1219 ЦК України, дійшов протилежного висновку про обов'язок Банку за рішенням суду повернути Фонду суми щомісячних страхових виплат, помилково перерахованих на особовий рахунок застрахованої особи після її смерті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Міністерства юстиції України, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (стаття 19 Конституції України).
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом установлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі угоди № 44 на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим, укладеної 13 грудня 2000 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» і Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - угода № 44).
Умовами угоди № 44 передбачено, що Фонд доручає, а Банк бере на себе зобов'язання здійснювати зарахування на поточні (вкладні) рахунки застрахованих осіб (громадян), відкриті в його установах, та виплату страхових виплат застрахованим особам на платній основі через установи Банку.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і постанови Фонду потерпілому ОСОБА_5 у зв'язку з професійним захворюванням, яке спричинило втрату працездатності, призначено щомісячні страхові виплати безстроково.
На виконання угоди № 44 Банком у територіально відокремленому безбалансовому відділенні № 10023/034 філії - Черкаського обласного управління на ім'я ОСОБА_5 було відкрито особовий вкладний рахунок № НОМЕР_1, на який Фонд за платіжним дорученням № 1111 від 7 травня 2013 року перерахував, а Банк зарахував 1198 грн 57 коп. щомісячної страхової виплати за квітень 2013 року.
У подальшому Фонду стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, у зв'язку з чим позивач 19 червня 2013 року прийняв постанову № 2301/10552/10552/17а про припинення щомісячних страхових виплат потерпілому.
Листом від 19 червня 2013 року № 1822/06-03 Фонд звернувся до Банку з проханням повернути надлишково перераховані кошті за період із 8 квітня 2013 року по 30 квітня 2013 року в сумі 918 грн 90 коп.
Банк листом від 25 червня 2013 року № 13/722 повідомив Фонд, що чинним законодавством та угодою № 44 не передбачено обов'язок Банку повернути Фонду вже зараховані грошові суми на рахунок клієнта після його смерті.
Зазначене стало підставою для звернення Фонду до суду з відповідним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
За змістом статті 40 зазначеного Закону страхові виплати провадяться щомісячно і за бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
Сервисы для юристов