ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5679/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Укргазвидобування" - адвоката Заболотного А.М. (дов. від 25.12.2024 № 2-783Д),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будшляхмаш" - адвоката Синяпкіна О.В. (дов. від 23.12.2024 № 1045),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Товариство) та товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будшляхмаш" (далі - Торговий дім)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 (головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М. і Ходаківська І.П.)
у справі № 910/5679/25
за позовом Товариства
до Торгового дому
про стягнення 15 638 678,40 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до суду з позовом до Торгового дому про стягнення пені у розмірі 11 328 806,40 грн та штрафу у розмірі 4 309 872,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору поставки № 21Т-102 від 20.08.2021 (далі - Договір) та Специфікації, у редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2022, щодо поставки товару у строк до 31.07.2023, а тому позивач нарахував відповідачу пеню за період прострочення з 01.08.2023 по 31.01.2024 та 7% штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів на підставі пункту 7.9 Договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 (суддя Шкурдова Л.М.): позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 156 386,78 грн неустойки; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 зазначене рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 скасовано та прийнято нове рішення, яким: позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 5 664 403,20 грн пені та 2 154 936,00 грн штрафу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При частковому задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з обставин доведеності факту порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань, у зв`язку з чим позивачем правомірно заявлено до стягнення додаткові нарахування, обумовлені простроченням поставки товару за Договором. За результатами розгляду клопотання відповідача про зменшення неустойки на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) на 99% (зменшення до 1%), заявленого у суді першої інстанції, суди також дійшли єдиного висновку про наявність підстав для її зменшення. Водночас, за наслідками розгляду клопотання суд першої інстанцій задовольнив його у повному обсязі, зменшивши розмір стягуваної неустойки на 99%, тоді як, суд апеляційної інстанції виснував наявність підстав для зменшення неустойки на 50%, задовольнивши клопотання лише частково.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Торговий дім звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, частини третьої статті 551, статті 617 ЦК України та статей 216, 233 ГК України без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, від 23.02.2022 у справі № 927/436/21, від 15.02.2023 у справі № 920/437/22; від 07.11.2023 у справі № 910/11302/22, від 21.07.2021 у справі № 921/3323/20.
Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнено у касаційній скарзі Торговий дім:
- зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки на 99% у спірній ситуації нівелює існування неустойки як цивільно-правової відповідальності;
- вважає, що судом апеляційної інстанції не спростовано висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення неустойки на саме на 99% з урахуванням специфіки спірних правовідносин та з огляду на з`ясовані обставини конкретно цієї справи;
- наголошує, що з урахуванням встановлених судами обставин об`єктивної неможливості поставки товару за Договором, нарахована сума неустойки, враховуючи вже отримання позивачем коштів банківської гарантії, не виконує функцію стимулювання до виконання основного зобов`язання, має не компенсаційний, а каральний характер та, за недоведеності обставин понесення позивачем будь-яких збитків, заподіяних непоставкою товару за Договором, фактично спрямована на збагачення позивача;
Сервисы для юристов