ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/1820/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Риженко М. С.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
відповідача-3 - Рибіної І. В.,
розглянув касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2026 у справі
за позовом Дніпровської міської ради
до: 1) Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
2) Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича,
3) Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі",
про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У квітні 2024 року Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - Департамент), Державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренка Євгена Анатолійовича (далі - Державний реєстратор), Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" (далі - Релігійна громада) про визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора від 10.08.2023 № 68814905.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без належних правовстановлюючих документів та актів введення в експлуатацію внесено відомості про додаткові об`єкти (тимчасові некапітальні споруди), розташовані на земельній ділянці комунальної власності на вул. Марії Лисиченко, 2Д у м. Дніпрі, що порушує права та законні інтереси територіальної громади щодо розпорядження та користування землею.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 23.07.2024 (суддя Панна С. П.) позовні вимоги задовольнив у повному обсязі: визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора від 10.08.2023 № 68814905.
Рішення суду мотивовано тим, що державну реєстрацію права власності на спірне майно було здійснено за відсутності документів, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що зареєстровані споруди є тимчасовими, а тому в силу положень статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації. При цьому суд першої інстанції зазначив, що оскільки зареєстроване спірне майно (тимчасові споруди) розміщено на земельній ділянці, яка знаходиться у комунальній власності, така реєстрація призводить до порушення прав територіальної громади як власника цієї земельної ділянки.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Скасувавши рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту, оскільки з огляду на підстави позову та ураховуючи положення статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) належними вимогами у спірних правовідносинах, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
5. Верховний Суд постановою від 09.04.2025 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025 скасував, справу № 904/1820/24 передав на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанову мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, інших обставин щодо спірного майна не встановив та не спростував зазначеного висновку суду першої інстанції про те, що спірне майно є тимчасовими спорудами, тобто не є нерухомим майном.
Сервисы для юристов