ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_9 до Державної податкової адміністрації у Тернопільській області (далі - ДПА) про визнання нечинним розпорядження і наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати: розпорядження ДПА від 20 серпня 2009 року № 125-р щодо проведення позачергової атестації співробітників головного відділу податкової міліції Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - розпорядження; ОДПІ відповідно), наказ ДПА від 16 вересня 2009 року № 196-о (далі - наказ) про його звільнення у запас на підставі підпункту «д» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення), - через службову невідповідність. Також ОСОБА_9 просив поновити його на посаді оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного відділу головного відділу податкової міліції ОДПІ та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позову послався на те, що у травні 2009 року, працюючи на попередній посаді, він пройшов атестування і повторному атестуванню, фактично через 3 місяці після останньої атестації, не підлягав. Таким чином, атестацію було призначено всупереч пункту 48 Положення та пункту 4.10 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2005 року № 181 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Інструкція), а тому оскаржувані розпорядження про проведення позачергової атестації і наказ, виданий за її результатами, є незаконними. Окрім наведеного, ОСОБА_9 послався на порушення ДПА положень статті 47 Кодексу законів про працю України.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року, у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 лютого 2013 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін, дійшовши висновку, що позачергова атестація ОСОБА_9 проведена із дотримання вимог пункту 48 Положення, а тому звільнення позивача за результатами атестування через службову невідповідність на підставі підпункту «д» пункту 64 Положення здійснено правомірно.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_9, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах пункту 48 Положення, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2013 року та ухвалити нове судове рішення - про задоволення позову.
На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2013 року (К-22649/10) у справі за позовом ОСОБА_10 до ДПА про скасування розпорядження і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій касаційний суд з огляду на те, що атестування проведене з порушенням строків, встановлених пунктом 48 Положення (менше, ніж через рік після проведення останньої атестації), дійшов висновку про незаконність звільнення позивача за результатами такого атестування.
Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України від 14 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на час виникнення спірних відносин) особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Порядок проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Положення, абзацом першим пункту 47 якого встановлено, що з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби.
Згідно з пунктом 48 Положення атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
Аналогічне правило містить і підпункт 1.4 пункту 1 Інструкції, затвердженої на виконання пунктів 47, 48 Положення, відповідно до якого атестування осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться: на кожній із займаних посад - через 4 роки; при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках (зокрема при скороченні штатів чи реорганізації органів внутрішніх справ України) незалежно від цього строку.
З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у виняткових випадках атестація при звільненні з органів внутрішніх справ України може проводитись незалежно від дати проведення останньої атестації. Підпункт 1.4 пункту 1 Інструкції не містить вичерпного переліку виняткових випадків, за яких атестація проводиться незалежно від спливу річного строку з дня останньої атестації. До таких випадків можна віднести і встановлені у ході службового розслідування за період служби після проведення попередньої атестації обставини, які викликали необхідність у перевірці відповідності особи займаній посаді. Отже, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про правомірність розпорядження щодо призначення позачергової атестації позивача та наказу про його звільнення, виданого на реалізацію висновків такої атестації із зазначених у ньому підстав, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_9 слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_9 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак О.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов
Сервисы для юристов