П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2015 року м. Київ
Судова палата у господарських справах і Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Потильчака О.І.
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Волкова О.Ф., Гриціва М.І.,
Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І.,
Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
Шицького І.Б., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 1 квітня 2015 року в справі № 910/1331/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі - ТОВ «Сумитеплоенерго») до АМКУ, третя особа - виконавчий комітет Сумської міської ради, про визнання недійсним рішення,
в с т а н о в и л и :
У січні 2014 року ТОВ «Сумитеплоенерго» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до АМКУ про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМКУ від 27 листопада 2013 року № 31-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - рішення АМКУ № 31-р/тк).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28 травня 2014 року до участі у справі як третю особу залучено виконавчий комітет Сумської міської ради.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13 серпня 2014 року провадження у справі припинено з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу суду мотивовано тим, що на час розгляду господарської справи № 910/1331/14 існувало рішення адміністративного суду, який у межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2015 року ухвалу господарського суду м. Києва від 13 серпня 2014 року скасовано, справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України підставою для припинення провадження у господарській справі є існування рішення саме господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Оскільки адміністративні суди не є «іншим органом» у розумінні положень пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України, а справи у спорах за участю органів АМКУ підвідомчі господарським судам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 1 квітня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2015 року скасовано, ухвалу господарського суду м. Києва від 13 серпня 2014 року залишено в силі.
Залишаючи в силі ухвалу суду першої інстанції, Вищий господарський суд України виходив із того, що на час вирішення спору у господарському суді набрало законної сили рішення адміністративного суду, яким вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; це рішення не було змінено чи скасовано в касаційному порядку, тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 80 ГПК України.
У заяві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 1 квітня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України, АМКУ просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2015 року.
При цьому заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статей 2, 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та статті 12 ГПК України.
На обґрунтування заяви АМКУ надано копії постанов Вищого господарського суду України від 28 вересня 2010 року у справі № 14/132, від 1 липня 2008 року у справі № 15/916, від 3 грудня 2014 року у справі № 910/1331/14, від 30 вересня 2014 року у справі № 916/2092/14, копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2015 року у справі № К/9991/64312/12, від 29 січня 2015 року у справі № К/9991/82105/12, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми права.
Так, зокрема у постанові від 28 вересня 2010 року у справі № 14/132 Вищий господарський суд України висловив правову позицію про те, що спір у справі про визнання протиправним і скасування рішення АМКУ «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» підвідомчий господарським судам і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Вищий адміністративний суд України, закриваючи провадження в адміністративній справі № К/9991/64312/12 за позовом товариства про скасування рішення АМКУ, в ухвалі від 5 лютого 2015 року зазначив, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки підвідомчий господарським судам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників АМКУ та ТОВ «Сумитеплоенерго», перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах і Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норм права, які визначають юрисдикцію адміністративних і господарських судів, Верховний Суд України виходить із нижченаведеного.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ «Сумитеплоенерго» про визнання недійсним рішення АМКУ № 31-р/тк.
Сервисы для юристов