П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Ємця А.А., суддів:Берднік І.С.,Жайворонок Т.Є., за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Солар" -Москаленко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" (далі - ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у справі № 908/560/16 за позовом ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (далі - ПрАТ "Завод напівпровідників"), товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Солар" (далі - ТОВ "Актив Солар") про визнання недійсним договору позики та додаткових угод до нього,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2016 року ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПрАТ "Завод напівпровідників" і ТОВ "Актив Солар" про визнання недійсним договору позики від 10 лютого 2009 року № 19 та додаткових угод до нього від 15 квітня 2011 року № 1, від 04 листопада 2011 року № 2, від 30 липня 2014 року № 3.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час укладення оспорюваного договору було допущено порушення вимог законодавства. Крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 січня 2015 року у справі № 908/6036/14, залишеною без змін судом касаційної інстанції, порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників" і визнано вимоги ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" як ініціюючого кредитора, а тому заборгованість ПрАТ "Завод напівпровідників" за спірним договором позики впливає на права та законні інтереси заявника.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 провадження у справі № 908/560/16 припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року це рішення господарського суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до Господарського суду Запорізької області для розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року зазначену постанову Донецького апеляційного господарського суду скасовано, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року залишено в силі.
ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" у порядку статті 11119 ГПК подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у справі № 908/560/16 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК. Заявник просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України та залишити в силі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 року № 4002-XII (далі - Закон № 4002-XII) і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII) у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 20 липня 2016 року у справі № 908/562/16 та у справі № 908/564/16, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 18 жовтня 2016 року справу № 908/560/16 допущено до провадження Верховного Суду України; відкрито провадження за заявою ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у цій справі та здійснено підготовчі дії.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ "Актив Солар", перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 лютого 2009 року між ТОВ "Актив Солар" (позикодавець) і відкритим акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (позичальник), правонаступником якого є ПрАТ "Завод напівпровідників" укладено договір позики № 19 (далі - Договір позики).
Пунктом 8.1 Договору позики передбачено, що усі спори між сторонами, що виникли під час дії цього Договору, з яких сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 січня 2015 року у справі № 908/6036/14 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників" і визнано безспірні грошові вимоги ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до боржника.
06 квітня 2016 року ТОВ "Актив Солар", керуючись частиною першою статті 8 Закону № 4002-XII, подало заяву про припинення провадження у справі, що розглядається, у зв'язку із наявністю арбітражного застереження у Договорі позики.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 06 квітня 2016 року припинив провадження у справі № 908/560/16.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 19 травня 2016 року у цій справі зазначену ухвалу господарського суду першої інстанції скасовано, а справу № 908/560/16 направлено до Господарського суду Запорізької області для розгляду.
Приймаючи таке рішення господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що дія арбітражної угоди, викладеної у Договорі позики, не поширюється на спори за участю ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест", а тому ця угода не може бути підставою для припинення провадження у справі в порядку частини першої статті 8 Закону № 4002-XII.
Вищий господарський суд України, скасовуючи зазначену постанову Донецького апеляційного господарського суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року, керувався положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 року № 2709-IV та Закону № 4002-XII і виходив із того, що Договір позики містить арбітражне застереження про розгляд усіх спорів, які виникли між сторонами Договору, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
У наданих для порівняння постановах Вищого господарського суду України у справах із подібних правовідносин суд дійшов таких висновків:
- у справі № 908/562/16 за позовом ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до ПрАТ "Завод напівпровідників", ТОВ "Актив Солар" про визнання недійсним договору позики суд касаційної інстанції, змінюючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року у цій справі частково та передаючи справу до Господарського суду Запорізької області для розгляду по суті у межах справи № 908/6036/14 про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників", виходив із того, що відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII та статей 12, 16 ГПК встановлено виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.
- у справі № 908/564/16 за позовом ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" до ПрАТ "Завод напівпровідників", ТОВ "Актив Солар" про визнання недійсним договору позики Вищий господарський суд України залишив без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року у цій справі з тих підстав, що дія арбітражного застереження, викладеного у пункті 8.1 Договору позики, не поширюється на спори за участю ТОВ СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест", а відтак це застереженняне може бути підставою для припинення провадження у справі на підставі частини першої статті 8 Закон № 4002-XII. Крім того, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 січня 2015 року у справі № 908/6036/14 порушено провадження про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників", суд касаційної інстанції вважав, що вирішення спорів за участі останнього має відбуватися з урахуванням приписів Закону № 2343-XII.
Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Усуваючи розбіжності в застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до статей 11 та 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Сервисы для юристов