П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Центрально-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» про перегляд рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 1 липня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2015 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що в ході перевірки звернення колективу працівників товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Втормет» (далі -
ТОВ «ДП Втормет») установлено порушення трудових прав працівників цього товариства, в тому числі ОСОБА_6, яку наказом цього товариства від
22 квітня 2013 року звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) без попередження, ознайомлення з наказом та виплати всіх сум належних при звільненні.
Про існування наказу щодо свого звільнення вона дізналася лише в травні 2014 року.
Крім того, заробітну плату вона не отримувала з 2012 року.
Ураховуючи уточнення позовних вимог, прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу просив визнати незаконним та скасувати наказ від
22 квітня 2013 року, поновити ОСОБА_6 на посаді машиніста крану в
ТОВ «ДП Втормет» з 22 квітня 2013 року та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 18 тис. 828 грн 18 коп. і судовий збір.
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу рішенням від 1 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2015 року, позов задовольнив частково: ухвалив скасувати наказ від 22 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_6 з посади машиніста крану ТОВ «ДП Втормет» за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням її посади; поновити ОСОБА_6 на посаді машиніста крану ТОВ «ДП Втормет»; стягнути з ТОВ «ДП Втормет» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16 тис. 138 грн 8 коп.; у задоволенні іншої частини позову відмовив; кошти стягнув без урахування податків та обов'язкових платежів; рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць допустив до негайного виконання; вирішв питання про розподіл судових витрат.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 8 липня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ДП Втормет».
У заяві ТОВ «ДП Втормет» про перегляд судових рішень порушується питання про скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав:
неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 233, 234 КЗпП України, положень Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон України «Про прокуратуру»), який був чинним при зверненні до суду з позовом у цій справі, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Крім того, в обґрунтування вказаної заяви ТОВ «ДП Втормет» зазначає, що ОСОБА_6 знала про наказ щодо її звільнення з травня 2013 року, у зв'язку з чим вона звернулася до прокуратури та прокурор в її інтересах звернувся до суду з пропущенням установленого статтею 233 КЗпП України строку звернення до суду.
На підтвердження наявності зазначених підстав подання заяви
ТОВ «ДП Втормет» посилається на ухвали:
Верховного Суду України від 1 березня 2007 року у справі за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах фізичної особи до управління освіти Прилуцької міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (№ 6-4756ск07);
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2011 року у справі за позовом Шосткинського міжрайонного прокурора в інтересах фізичної особи до казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (№ 6-32446ск11);
колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
29 травня 201 року у справі за позовом прокурора м. Комсомольська в інтересах фізичної особи до профспілкового комітету відкритого акціонерного товариства «Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення строку звернення з позовом до суду та поновлення на роботі
(№ 6-11643св13),
а також на постанову судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі за позовом прокуратури м. Ірпеня Київської області в інтересах Бучанської міської ради Київської області до фізичної особи про стягнення відновної вартості зелених насаджень (№ 6-178цс15).
Так, за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 6-4756ск07 суд касаційної інстанції, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, погодився з висновками суду першої інстанції, який, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що пропущено передбачений статтею 233 КЗпП України строк, оскільки з наказом про звільнення працівник був ознайомлений в день звільнення, поважності причин пропуску строку не наведено.
Сервисы для юристов