П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Прокопенка О.Б.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Самсіна І.Л., при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,
за участю позивача ОСОБА_5,
представників: позивача - ОСОБА_6, відповідача - Селіванова А.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконною і нечинною постанови ВРУ,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2016 року ОСОБА_5 у порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії ВРУ щодо одночасного паралельного ведення двох різних реєстрів [офіційного і неофіційного (тіньового)] для реєстрації поданих (наданих) законопроектів, зокрема законопроектів про внесення змін до Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>;
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ, яка полягає в нереєстрації в офіційному реєстрі поданих законопроектів у момент подання 26 січня 2016 року Проекту Закону про внесення змін до Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> (щодо правосуддя) (№ 1-1/34 від 26 січня 2016 року), зареєстрованого в реєстрі законопроектів № 1-1/34 від 26 січня 2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність ВРУ щодо невиключення відкликаного Президентом України за згодою ВРУ законопроекту про внесення змін до Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> (щодо правосуддя, реєстр. № 3524) з порядку денного третьої сесії ВРУ восьмого скликання;
- визнати протиправними дії ВРУ щодо призначення Проекту Закону про внесення змін до Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> (щодо правосуддя) (№1-1/34 від 26 січня 2016 року, який надано 26 січня 2016 року) офіційного реєстраційного номера 3524, який є офіційним реєстраційним номером іншого законопроекту про внесення змін до Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> (щодо правосуддя), а саме офіційним реєстраційним номером Проекту Закону про внесення змін до Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> (щодо правосуддя) № 1-1/1012 від 25 листопада 2015 року (вручено 26 листопада 2015 року), який офіційно відкликаний Президентом України за згодою ВРУ 28 січня 2016 року;
- визнати протиправними дії ВРУ щодо внесення завідомо неправдивих відомостей в порядок денний пленарного засідання 28 січня 2016 року в частині назви питання (законопроекту), яке було заплановано до розгляду і фактично розглядалося під офіційним реєстраційним номером № 3524;
- визнати такою, що не відповідає Регламенту Верховної Ради України, затвердженому Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (далі - Регламент), і нечинною Постанову ВРУ від 28 січня 2016 року № 950-VIII «Про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1> (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) і про його направлення до Конституційного Суду України».
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 серпня 2016 року відмовив ОСОБА_5 у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що вимоги, викладені у позовній заяві, стосуються виключно законодавчої діяльності ВРУ. При цьому питання відповідності законодавчих актів Конституції України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1>, дотримання процедури їх розгляду, ухвалення та набрання ними чинності встановлені Основним Законом та віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України. Тому зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_5 подав заяву про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС, у якій просив ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 серпня 2016 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для розгляду по суті.
Заслухавши позивача, його представника та представника ВРУ, перевіривши наведені у заяві та письмових поясненнях доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5, поданої до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 171-1 КАС, убачається, що ним до адміністративного суду оскаржено дії, бездіяльність та постанову ВРУ, пов'язані із реєстрацією та розглядом законопроекту про внесення змін до Конституції України.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС).
У пункті 1 частини третьої статті 17 цього Кодексу зазначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Статтею 171-1 КАС встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов ВРУ.
З наведеного випливає, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
За статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - ВРУ. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 85 Основного Закону до повноважень ВРУ належить прийняття законів.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом (частина п'ята статті 83 Основного Закону).
Відповідно до частини другої статті 1 Регламенту саме Регламент визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до повноважень ВРУ, та порядок здійснення контрольних функцій ВРУ.
Сервисы для юристов