П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши на засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди та за заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання за заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України про перегляд ухвал Апеляційного суду Дніпропетровської області від
30 червня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБ України) про стягнення страхового відшкодування та коштів на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від
14 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2013 року та колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2013 року, позов задоволено.
У березні 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду із заявою, в якій просили в порядку статті 371 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, посилаючись на те, що вказаний процесуальний строк пропущено не з їх вини.
Так, виконавчі листи про примусове виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2011 року були пред'явлені для виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві. Однак постановами державного виконавця про повернення виконавчого документу від 5 листопада 2011 року вони були направлені до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, про що їм стало відомо лише з відповіді державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 4 лютого 2015 року.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2015 року заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено, поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня
2011 року.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня
2015 року апеляційну скаргу МТСБ України на зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без руху.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня
2015 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою МТСБ України у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 липня
2015 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою МТСБ України, поданою 30 червня 2015 року, оскільки є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в зазначеній справі за касаційною скаргою МТСБ України на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2015 року.
У заяві МТСБ України про перегляд судових рішень порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду від 30 червня 2015 року й ухвали суду касаційної інстанції та передачу справи до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме частин третьої, шостої статті 70 ЦПК України, частини п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви
МТСБ України посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від:
29 січня 2014 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до фізичної особи про звернення стягнення на предмет іпотеки (№ 6-47699св13);
12 лютого 2014 року у справі за скаргою фізичної особи на дії державного виконавця (№ 6-41946св13);
24 вересня 2014 року у справі за позовом фізичної особи, яка діяла в інтересах іншої фізичної особи, яка діяла в інтересах малолітніх осіб, до фізичної особи про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно (№ 6-23836св14);
17 грудня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором (№ 6-26968св14);
18 лютого 2015 року у справі фізичної особи до фізичної особи про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири (№ 6-47209св14);
Сервисы для юристов