П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І.,Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 8 листопада 2007 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_9 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати кредит у сумі 150 тис. дол. США, а ОСОБА_9 - повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом у строк та на умовах, визначених кредитним договором. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором того самого дня між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_9 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 13 березня 2006 року. Зазначав, що
28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс" було укладено договір факторингу. Того ж дня ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступило фактору
ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права вимоги заборгованості за договорами, укладеними з ОСОБА_9 Посилаючись на зазначені обставини, зокрема неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка складала станом на 10 квітня 2013 року 188 513,51 дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) становило 1 506 788,49 грн., а також на те, що внаслідок укладення договорів факторингу відбулась зміна кредитора на ТОВ "Кредитні ініціативи", позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від
10 вересня 2013 року позов задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі
1 506 788,49 грн шляхом проведення прилюдних торгів згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження" з установленням початкової ціни предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року змінено: зменшено розмір пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_9 на користь
ТОВ "Кредитні ініціативи" з 95 095,84 грн. до 22 178,02 грн, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості становить 1 433 870, 67 грн; доповнено резолютивну частину рішення після абзацу другого наступним абзацом: рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"; абзаци третій, четвертий, п'ятий резолютивної частини вважати відповідно абзацами четвертим, п'ятим, шостим.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_9, відхилено, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2013 року в частині, що не змінена апеляційним судом, та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року залишено без змін.
У лютому 2015 року до Верховного Суду України звернувся
ОСОБА_9 із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" ( далі - Закон № 1304-VII), та частин першої, третьої статті 33 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон
№ 898-IV), унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.
У зв'язку із цим ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимоги.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2015 року зазначену вище справу допущено до провадження Верховного Суду України.
За змістом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон № 192-VIII) заяви про перегляд Верховним Судом України рішень судів, що надійшли до судів касаційних інстанцій для вирішення питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою перегляду справи, не підтвердилися.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 8 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_9 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати останньому на споживчі цілі кредит у сумі 150 тис. дол. США, а ОСОБА_9 - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі й у строки, передбачені цим договором (а. с. 27 - 30).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором того самого дня між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та
Сервисы для юристов