ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3611/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Вронська Г. О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А
та представників:
позивача - Чехонадський А. О.
відповідача - Грива В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 (головуючий суддя - Скрипка І. М., судді - Тищенко А. І., Михальська Ю. Б.)
у справі № 910/3611/23
за позовом Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР"
про розірвання договору, укладеного у спрощений спосіб, припинення зобов`язання сторін та стягнення 185 865,60 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Хладоюг Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР" про розірвання договору, укладеного у спрощений спосіб, шляхом виставлення рахунків на оплату від 18.08.2021 № СФ-0000660, від 21.10.2021 № СФ-0000847, № СФ-0000848, від 31.01.2022 № СФ-0000061, від 31.01.2022 № СФ-0000062, від 31.01.2022 № СФ-0000063, від 03.02.2022 № СФ-0000078, від 03.02.2022 № СФ-0000079 за товарно-матеріальні цінності та оплатою цих рахунків платіжними дорученнями від 22.10.2021 № 50735, від 22.10.2021 № 50736, від 29.10.2021 № 50767, від 31.01.2022 № 51548, від 31.01.2022 № 51549, від 31.01.2022 № 51550, від 18.02.2022 № 51659, від 18.02.2022 № 51660 та стягнення 185 865,60 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не отримав товар, за яким проведено часткову оплату, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, укладеним між сторонами у спрощений спосіб. Так, 25.01.2023 позивач надіслав пропозицію розірвання договору поставки, просив повернути 185 865,60 грн сплачені в період з 22.10.2021 по 18.02.2022, однак відповідач таку вимогу не виконав, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що позивачем не було доведено факту порушення відповідачем зобов`язань з поставки товару в установлений строк, що свідчило б про наявність у Приватного підприємства "Хладоюг Сервіс" права вимагати повернення спірної суми грошових коштів у порядку статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів прострочення продавця виконання його обов`язку щодо передачі товару, зокрема, доказів, які підтверджують конкретну дату виникнення такого прострочення і доказів відмови відповідача в передачі товару позивачу на його вимогу, заявлені позивачем вимоги про стягнення 185 865,60 грн є передчасними та не доведеними належним чином, тобто у розумінні положень частини другої статті 651 ЦК України не можуть вважатися істотним порушенням відповідачем умов договорів та не можуть бути підставою для розірвання договорів.
5. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що надані до відзиву на позовну заяву скрін-шоти переписки представників сторін електронною поштою ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 / ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 / ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3), а також у месенджері Viber підтверджують узгодження сторонам умов виготовлення замовлених товарів, уточнення по об`єктах, внесення коригувань у креслення, їх готовність на складі, направлення позивачем даних по автомобілях на відвантаження готових виробів, підготовку розрахунків по замовленнях тощо. Факт наявності переписки сторін, вирішення відповідних питань по виконанню замовлень, як електронною поштою, так і у месенджері Viber не заперечується позивачем.
6. Узгодження умов поставки товару по кожному замовленню між сторонами відбувалось шляхом обміну повідомлень електронною поштою та у месенджері Viber, як про те стверджується відповідачем, відвантаження товару здійснювалось за адресою виробничих потужностей відповідача; позивач надсилав номер машини, вказував особу, яка прибуде за товаром (підтверджено скрін-шотами повідомлень)
7. Разом з цим, апеляційний господарський суд зазначив, що з переписки сторін вбачається, що відповідачем неодноразово повідомлялось про готовність товарів до відвантаження та необхідність проведення оплат, а позивач неодноразово підтверджував намір забрати товар та здійснити оплату.
8. Відтак дослідивши наявне в матеріалах справи електронне листування сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що продавцем не була здійснена поставка замовлених позивачем, виготовлених та готових товарів внаслідок ненадання покупцем транспортного засобу під завантаження, неприбуття уповноважених осіб позивача для отримання замовлень.
9. З огляду на наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що продавцем не було порушено свого зобов`язання щодо поставки товару, оскільки, неотримання покупцем товару зумовлено невчиненням саме покупцем відповідних дій (забезпечення прибуття транспортного засобу під завантаження на склад продавця; проведення оплати на повну вартість замовлення) згідно узгоджених між сторонами домовленостей.
10. Враховуючи те, що під час розгляду справи судами не було встановлено обставин відмови продавця передати товар, а навпаки встановлено, що продавець не відмовлявся та не відмовляється від поставки покупцю товару, відповідачем не було порушено умов щодо поставки, товар був виготовлений на замовлення покупця, наявний у продавця, про готовність його відвантаження повідомлено покупця, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Сервисы для юристов