П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2014 року м. КиївСудова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В., суддів:Григор'євої Л.І.,Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І.,Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П.,Сімоненко В.М.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Донецькобленерго" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 серпня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2013 року ОСОБА_8, посилаючись на те, що він є ветераном Міністерства внутрішніх справ України й має пільги згідно зі статтею 22 Закону України від 20 грудня1990 року № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон України "Про міліцію), звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго") про визнання дій товариства незаконними та про зобов'язання здійснити перерахунок оплати спожитої електричної енергії за період з 1 січня 2010 року до 1 січня 2013 року з урахуванням 50-процентної знижки, передбаченої законом.
Указував, що 1 січня 2009 року письмово повідомив відповідача про своє право на пільгу та з цього часу фактично сплачував послуги за користування електричною енергією, користуючись 50-процентною знижкою, однак у листопаді 2012 року отримав повідомлення про наявність у нього заборгованості перед енергопостачальником за спожиту електричну енергію в розмірі 3 391 грн 86 коп.
Посилаючись на неправомірність і незаконність зазначених дій відповідача, ОСОБА_8 просив про задоволення позову.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 6 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 серпня 2013 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.
У заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 серпня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права - статті 22 Закону України "Про міліцію".
На обґрунтування заяви ОСОБА_8 додав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2012 року та від 1 червня 2011 року, в яких, на його думку, по-іншому застосована зазначена норма права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2013 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно із частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_8 є ветераном Міністерства внутрішніх справ України та інвалідом другої групи.
У період з 30 грудня 2008 року до 30 грудня 2010 року на підставі письмової заяви ОСОБА_8, поданої відповідно до пункту 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), йому надавалась пільга з постачання електричної енергії як ветерану органів внутрішніх справ; з 31 грудня 2010 року до 24 травня 2011 року - як ветерану податкової міліції, а з 25 травня 2011 року до теперішнього часу - як пенсіонеру органів внутрішніх справ із нормою споживання електричної енергії 75 кВт на місяць.
За період з 1 січня 2009 року до 1 січня 2013 року ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" здійснило перерахунок ОСОБА_8 пільгового споживання електричної енергії з обмеженням норми пільгового споживання до 75 кВт на місяць, у зв'язку із чим станом на 1 січня 2013 року встановило заборгованість з оплати електричної енергії.
Відмовляючи ОСОБА_8 у задоволенні позову, суди на підставі частини четвертої статті 22 Закону України "Про міліцію" (у редакції від 20 грудня 1990 року) у поєднанні зі статтею 9 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-ІІІ) дійшли висновку про правомірність дій ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про надання пільги - 50-процентної знижки за спожиту електричну енергію в межах норми споживання електричної енергії - 75 кВт на місяць, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Постанова № 256).
Разом із тим у інших справах, які виникали з подібних правовідносин, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах від 24 лютого 2012 року та від 1 червня 2011 року виходив з обов'язку енергопостачальної організації надавати особі передбачену частиною четвертою статті 22 Закону України "Про міліцію" пільгу (50-процентну знижку з оплати спожитої електричної енергії) без будь-якого обмеження обсягу пільгового споживання електричної енергії.
Таким чином, існує неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах норми матеріального права - частини четвертої статті 22 Закону України "Про міліцію".
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно із частиною четвертою статті 22 Закону України "Про міліцію" (у редакції від 20 грудня 1990 року) працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом (частина шоста статті 22 Закону України "Про міліцію" у редакції від 20 грудня 1990 року).
Пунктом 31 Правил передбачено, що споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій формі енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата за спожиту електричну енергію здійснюється за місцем його постійного проживання з дня подання споживачем заяви.
Сервисы для юристов