ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,суддів:Григор'євої Л.І.,Гуменюка В.І.,Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л.,Сімоненко В.М.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок частково недійсним за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 17 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року ОСОБА_8 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 У період спільного проживання вони побудували в селі Нижні Станівці Кіцманського району житловий будинок, після прийняття будинку в експлуатацію на підставі рішення виконавчого комітету Кіцманської районної Ради народних депутатів від 9 серпня 1989 року № 153/8 9 квітня 1993 року видано свідоцтво про право власності, в якому зазначено, що будинок належить на праві власності колгоспному двору, главою якого був ОСОБА_10 До складу колгоспного двору входили також вона та їхні двоє дітей, кожному з них належить по ј частині будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10 помер, після його смерті відкрилась спадщина на ј частину житлового будинку.
Позивачка просила визнати за нею право власності на її частку в
колгоспному дворі - ј частину житлового будинку, що розташований АДРЕСА_1.
У березні 2013 року ОСОБА_9 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому зазначала, що в період з 1982 року до 1991 року ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у члени колгоспу не приймались, а оскільки в їхньому господарстві членів колгоспу не було, то й будинок до колгоспного двору відноситись не може, і просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок від 9 квітня 1993 року в частині належності будинку до групи господарств - колгоспний двір.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 квітня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_9 задоволено, визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок від 9 квітня 1993 року, що видане виконавчим комітетом Нижньостановецької сільської Ради на ім'я ОСОБА_10, у частині належності будинку до колгоспного двору.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 22 травня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_8 задоволено, визнано за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 17 липня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилено, а рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 17 липня 2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 120 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР).
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_9 додала до заяви ухвали Верховного Суду України від 14 лютого 2007 року та від 17 листопада 2010 року й ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року, від 23 травня 2012 року, від 7 листопада 2012 року та від 13 березня 2013 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 25 листопада 2013 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 355 Цивільного процесуального кодексу України
далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах
може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Судами під час розгляду справи встановлено, що згідно із записом у погосподарській книзі житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 1 січня 1991 року відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір.
Станом на момент набрання чинності Законом України "Про власність" головою колгоспного двору був зазначений ОСОБА_10, який обіймав посаду голови профспілкового комітету колгоспу. Членами колгоспного двору були його дружина - ОСОБА_8, яка працювала нянею в дитячих яслах колгоспу, та їхня неповнолітня дочка - ОСОБА_11
Сервисы для юристов