ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/4549/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Котовича Д. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Тарана А. М. (у порядку самопредставництва),
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Швидкісний трамвай" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі
за позовом Комунального підприємства "Швидкісний трамвай"
до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
про визнання укладеним договору.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 16.10.2024 Комунальне підприємство "Швидкісний трамвай" (далі - КП "Швидкісний трамвай", Підприємство, балансоутримувач, позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (у редакції уточненої позовної заяви від 01.11.2024) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Управління, орендар, відповідач) про визнання укладеним за рішенням суду договору про плату за користування земельною ділянкою в редакції, наданій Підприємством для розгляду і підписання Управлінню згідно із супровідним листом від 10.05.2024 № 577, а саме у редакції проєкту, викладеного в позовній заяві, посилаючись на положення статей 16, 511 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 179 Господарського кодексу України, чинного до 27.08.2025 (далі - ГК України), статті 16 Закону України "Про оренду землі", статей 27, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що 18.08.2022 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавець), КП "Швидкісний трамвай" (балансоутримувач) та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (орендар) було укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади № І-2 (далі - договір оренди від 18.08.2022, договір № І-2), за умовами пункту 3.1 якого до складу орендної плати не входить, зокрема, відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати земельного податку, позаяк орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених з балансоутримувачем. Водночас підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 цього договору передбачено обов`язок балансоутримувача надати орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат зі сплати земельного податку, а підпунктами 6.6.1, 6.6.2 пункту 6.6 договору № І-2 - обов`язок орендаря підписати й повернути примірники договорів або подати обґрунтовані зауваження. Позивач у 2022- 2024 роках неодноразово направляв відповідачу проєкти відповідних договорів, однак Управління ухилялося від їх підписання.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 31.01.2025 (суддя Мілєва І. В.) позов задовольнив у повному обсязі в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог, оскільки:
1) на виконання підпункту 6.5.1 пункту 6.5 договору оренди від 18.08.2022 балансоутримувач неодноразово направляв орендарю на підписання проєкти договорів про плату за користування земельною ділянкою, однак, порушуючи підпункти 6.6.1, 6.6.2 пункту 6.6 договору № І-2, відповідач примірники договорів не підписав і будь-яких зауважень чи заперечень щодо сум витрат не надав;
2) на підставі частини 3 статті 631 ЦК України сторони у пункті 12.1 договору оренди від 18.08.2022 погодили застосування умов цього договору до відносин, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2022, як наслідок, узгодили обов`язок Управління зі сплати орендної плати, витрат на утримання орендованого майна та витрат зі сплати земельного податку з моменту прийняття орендарем нежитлового приміщення у строкове платне користування за актом приймання-передачі, тобто з 01.01.2022. Таким чином, укладаючи договір № І-2, сторони виявили свою волю на укладання договору про відшкодування витрат зі сплати земельного податку за попередній (минулий) період, а саме з 01.01.2022.
4. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2025 (головуючий - Дармін М. О., судді Кощеєв І. М., Чус О. В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2025 скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
5. Постанова мотивована посиланням на норми пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 05.09.2023 № 1576 "Про затвердження Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю" (далі - ФДМУ, наказ № 1576 відповідно), статей 76, 77, 269, 277 ГПК України, застосовуючи які суд апеляційної інстанції виснував про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що зміст договору, визнаного укладеним у редакції позивача за рішенням суду першої інстанції, не відповідає змісту Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю (далі - Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача), а також позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження факту направлення відповідачу на підписання примірника договору у формі, затвердженій наказом ФДМУ № 1576.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, КП "Швидкісний трамвай" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати повністю, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:
1) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень статті 187 ГК України у подібних правовідносинах (у контексті того, що визнання укладеним договору є належним способом захисту прав позивача у переддоговірних спорах і неприпустимості відмови у позові із формальних підстав), викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18;
2) суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм статей 6, 627 ЦК України (у контексті дотримання принципів свободи договору та автономії волі його сторін, визначення договору як регулятора відносин сторін), викладених у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21, від 15.11.2024 у справі № 905/20/23, від 19.12.2025 у справі № 915/222/24 і в постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 916/1719/22.
Сервисы для юристов