ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/3913/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Ставки"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2025
у складі колегії суддів: Дармін М.О.- головуючий, Чус О.В., Кощеєва І.М.
та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025
суддя: Юзіков С.Г.
у справі № 904/3913/24
за позовом акціонерного товариства "Аграрний фонд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Ставки"
про стягнення боргу,
за участю представників:
від позивача: Пронін О.А.
від відповідача: Задніпряний А.О., Новицький Д.О.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Ставки" про стягнення 15 146 623,09 грн. - боргу, в тому числі 10 003 329,00 грн - попередньої оплати та 5 143 294,09 грн. - відсотків за користування грошовими коштами, мотивуючи неналежним виконанням Договору поставки зерна врожаю 2022 року від 01.02.2022 №10-2022-Ф.
Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 року у справі № 904/3913/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Ставки" на користь Акціонерного товариства "Аграрний Фонд" 10 003 329,00 грн. - попередньої оплати, 771 491,87 грн. - відсотків за користування грошовими коштами, 181 759,47 грн. - судового збору. У решті позову відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що 01.02.2022 між АТ «Аграрний фонд» та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» укладено договір поставки зерна врожаю 2022 року, відповідно до якого Позивач виконав свій обов`язок щодо внесення передоплати у сумі 10 003 329,00 грн. Відповідач у встановлений договором строк - до 01.09.2022 включно - товар не поставив та протягом 10 календарних днів після настання строку поставки передоплату не повернув, що свідчить про прострочення виконання зобов`язання.
Відповідач повідомляв Позивача про наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних із веденням бойових дій, та надав сертифікат Торгово-промислової палати України. Проте умовами договору передбачено укладення додаткової угоди щодо перенесення строків виконання зобов`язань у разі дії обставин непереборної сили. Доказів укладення такої угоди матеріали справи не містять, у зв`язку з чим наявність форс-мажору не звільняє Відповідача від обов`язку повернути суму передоплати.
Судом встановлено, що доказів поставки товару або повернення отриманих коштів Відповідач не надав, тому вимога Позивача про стягнення 10 003 329,00 грн основного боргу є обґрунтованою та підтвердженою наявними доказами.
Щодо нарахованих Позивачем 20 % річних, суд вказав, що визначені п. 7.6 договору проценти за користування сумою попередньої оплати за своєю правовою природою є відсотками, нарахованими відповідно до ч. 3 ст. 692 та ст. 625 ЦК України.
З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, суд має повноваження зменшувати їх розмір у разі договірного збільшення ставки. Перевіривши поданий Позивачем розрахунок 20 % річних у сумі 5 143 294,09 грн за період з 02.02.2022 по 29.08.2024, суд визнав його арифметично правильним.
Сервисы для юристов