П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І.,Патрюка М.В., Гуменюка В.І.,Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П.,Сімоненко В.М., - Охрімчук Л.І., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Донбас" публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2013 року ОСОБА_9 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що на підставі державного акта на право власності йому належить земельна ділянка площею 5,620 га, яка розташована на території Республіканської сільської ради Володарського району Донецької області.
20 грудня 2006 року він і дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Донбас" публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ДП "Ілліч-Агро Донбас" ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" уклали договір оренди, згідно з яким передав дочірньому підприємству в користування вказану земельну ділянку.
Договір оренди земельної ділянки не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон України "Про оренду землі", істотних умов, а саме в договорі не вказано:
якісні характеристики землі за її складом і видом угідь (ріллі, сіножаті, пасовища тощо);
нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
умови страхування земельної ділянки;
сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.
Також у договорі оренди земельної ділянки відсутня встановлена частиною четвертою статті 15 Закону України "Про оренду землі" його невід'ємна частина - акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а сам договір не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220 "Про затвердження Типового договору оренди землі".
Оскільки відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" підставою для визнання договору оренди землі недійсним є відсутність у ньому всіх істотних умов, ОСОБА_9 просив визнати укладений 20 грудня 2006 року ним і ДП "Ілліч-Агро Донбас" ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" договір оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язати останнє повернути йому земельну ділянку.
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 24 квітня 2013 року позов ОСОБА_9 задоволено, у задоволенні вимоги ДП "Ілліч-Агро Донбас" ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" застосувати строк позовної давності відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2013 року ОСОБА_9 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за його касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Донецької області від 19 червня 2013 року.
У заяві ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2013 року порушується питання про скасування постановленої судом ухвали й прийняття нового судового рішення, яким позов задовольнити, з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме статті 15 Закону України "Про оренду землі", що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_9 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_10 до ДП "Ілліч-Агро Донбас" ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", відділу Державного агентства земельних ресурсів у Володарському районі Донецької області про визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди недійсними, скасування державної реєстрації.
Так, постановляючи ухвалу від 27 листопада 2013 року, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову й виходив із того, що укладений між сторонами договір оренди землі в порушення частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" не містить усіх істотних умов, які є обов'язковими для такого договору, що відповідно до частини другої цієї статті є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди недійсними.
У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що під час укладення договору оренди земельної ділянки сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", про відсутність яких у договорі стверджував позивач, і що підстав для застосування частини другої цієї статті щодо визнання договору оренди недійсним немає.
Наведені правові висновки суду касаційної інстанції про застосування статті 15 Закону України "Про оренду землі", покладені в основу судового рішення, яке переглядається, є неоднаковими з висновками, зробленими в указаній для прикладу ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2013 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_9 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами у справі, яка переглядається, установлено, що на підставі державного акта на право власності ОСОБА_9 належить земельна ділянка площею 5,620 га, яка розташована на території Республіканської сільської ради Володарського району Донецької області.
Сервисы для юристов