ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/3607/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
прокуратури - Баклан Н. Ю.,
відповідачів - Онищенко Т. О., Пегза К. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 (судді: Буравльов С. І. - головуючий, Шапран В. В., Андрієнко В. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 (суддя Гумега О. В.) у справі
за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг", Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж будівництва і комунального господарства"
про визнання недійсним договору оренди майна та повернення нежитлового приміщення,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову
1.1. У березні 2025 року заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент комунальної власності), Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг" (далі - ТОВ "Холдинг"), Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж будівництва і комунального господарства" (далі - Коледж) про (1) визнання недійсним договору оренди № 3941 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, укладеного 22.08.2024 між відповідачами за результатами аукціону (далі - договір оренди від 22.08.2024); (2) зобов`язання ТОВ "Холдинг" повернути Коледжу за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому поверсі гаражу для стоянки автомашин з матеріальним складом загальною площею 380 м2, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 21, літ. "Б".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений відповідачами з порушенням вимог частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", оскільки спірне майно не може бути об`єктом оренди для використання його в підприємницькій діяльності, адже використовується для здійснення технічного обслуговування та ремонту автомобілів, що не пов`язано з освітнім процесом та обслуговуванням учасників освітнього процесу. Отже, за висновком прокурора, наявні обставини для визнання недійсним такого договору на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків його недійсності у виді повернення майна.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у цій справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026, у позові відмовлено.
2.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що спірне нерухоме майно перебувало в аварійному стані та не використовувалось у діяльності закладу освіти понад 30 років; використання ТОВ "Холдинг" орендованого майна здійснюється, зокрема з метою забезпечення освітнього процесу здобувачів освіти (учнів) коледжу, шляхом надання робочих місць (навчально-виробничих дільниць) для проходження виробничого навчання та виробничої практики, що відповідає частині 4 статті 80 Закону України, пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок № 483); прокурор не надав доказів на підтвердження того, що використання спірних приміщень орендарем перешкоджає учасникам освітнього процесу, погіршує їх соціально-побутові умови та негативно впливає на освітній процес, навпаки орендарем вживалися дії на поліпшення стану орендованого ним майна. Отже, за висновками суду, прокурор не довів наявності обставин, із якими закон пов`язує можливість визнання оспорюваного договору недійсним.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням і постановою судів попередніх інстанцій, Київська міська прокуратура звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 у цій справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, наголошує на неправильному застосуванні судами норм матеріального права - статей 19, 53 Конституції України, статей 52, 56, 80 Закону України "Про освіту", статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 20, 207 Господарського кодексу України та порушення норм процесуального права - статей 7, 74- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах, а саме від 25.06.2024 у справі № 923/1292/21, від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23, від 10.01.2024 у справі № 924/391/23, від 17.01.2023 у справі № 902/51/21, від 20.01.2022 у справі № 906/1551/20, від 23.07.2024 у справі № 912/673/23, від 12.03.2025 у справі № 903/492/24, від 16.12.2025 у справі № 910/13246/24.
Зокрема, судами не враховано:
- висновки щодо застосування положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" в подібних правовідносинах у контексті того, що передача в оренду майна закладів освіти з метою надання послуг для отримання прибутку жодним чином не пов`язана ані з навчальним процесом, ані із забезпеченням навчального процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, тому в цьому випадку майно не могло бути передано в оренду через існування прямої заборони закону (постанови Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23, від 25.06.2024 у справі № 923/1292/21);
- подальше укладення орендарем та балансоутримувачем договору про надання освітніх послуг у сфері професійної освіти, за якими проводиться виробниче навчання та виробнича практика не свідчить про дотримання положень частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" під час укладення, адже саме у договорі оренди має бути визначено мету (цільове призначення) використання майна (постанова Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23);
- висновку щодо застосування частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" в контексті того, що договір оренди майна навчального закладу має містити положення щодо форми використання спірних приміщень одночасно в навчальних цілях, доступу викладачів та студентів до орендованого майна в процесі освітньої діяльності тощо (постанова Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 902/51/21);
Сервисы для юристов