ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10490/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метакон." про ухвалення додаткового рішення
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" на постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метакон."
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Леонтьєва Гліба Олеговича,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
(за участю представників: позивача - Гапоненко Р.І., відповідача - Сімонова Є.О.)
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 31.01.2024 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - відповідач) залишені без задоволення, а постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 залишені без змін.
В судовому засіданні 31.01.2024 представник ТОВ «Метакон.» заявив про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, докази чого будуть надані суду в окремій заяві.
02.02.2024 ТОВ «Метакон.» подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 30 000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
13.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву позивача та заперечення на неї відповідача, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Сервисы для юристов