ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/924/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Арустамян А. Е. (адвокат),
відповідача - Вініцької Б. А. (у порядку самопредставництва),
розглянув касаційну скаргу Релігійної громади Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (судді: Олексюк Г. Є. - головуючий, Гудак А. В., Мельник О. В.) у справі
за позовом Релігійної громади Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви
до Вінницької міської ради
про визнання рішення недійсним.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У липні 2023 року Релігійна громада Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 26.05.2023 № 1617 в частині припинення позивачу права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3176 га, кадастровий номер 0510136300:01:065:0014, для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, розташованою за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулинського, та в частині скасування пункту 1.3 додатку № 1 до рішення міської ради від 27.02.2009 № 2280.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно припинив право постійного користування земельною ділянкою, спірне рішення органу місцевого самоврядування є протиправним, прийнятим із порушенням процедури, перевищенням повноважень, за неналежних підстав та відсутності доведення факту порушення позивачем земельного законодавства. Право постійного користування земельною ділянкою, набуте позивачем у встановленому порядку, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні. При цьому релігійні організації можуть бути позбавлені законного права постійного використання земельними ділянками лише у спосіб, визначений статтями 141 - 143 Земельного кодексу України.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 (суддя Матвійчук В. В.) позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької міської ради від 26.05.2023 № 1617 в частині припинення Релігійній громаді Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3176 га, кадастровий номер 0510136300:01:065:0014, для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулинського, та в частині скасування пункту 1.3. додатку № 1 до рішення міської ради від 27.02.2009 № 2280.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що мотиви і обґрунтування оспорюваного рішення не можуть бути підставою для порушення передбаченої статті 143 Земельного кодексу України процедури примусового припинення прав позивача на спірну земельну ділянку, зокрема припинення прав землекористувача в судовому порядку шляхом звернення органу місцевого самоврядування до суду з відповідним позовом. Приймаючи оспорюване рішення, міська рада діяла всупереч положенням частини 2 статті 19 Конституції України, не в межах наданих повноважень, з порушенням вимог статті 143 Земельного кодексу України.
4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 рішення Господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 у справі № 902/924/23 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постанову мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції достовірно встановив той факт, що позивач у встановлений строк не вніс змін, передбачених Законом України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України від 23.04.1991 № 987-ХІІ "Про свободу совісті та релігійні організації", до своєї офіційної назви і не подав відповідні зміни до свого статуту (положення) на державну реєстрацію, отже, статут позивача втратив чинність у частині, яка визначає повну офіційну назву релігійної організації, а тому в розумінні пункту "в" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України позивач не є релігійною організацією, статут якої зареєстровано у встановленому законом порядку, а відтак не може вважатися суб`єктом права постійного користування спірною земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі Релігійна громада Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви просить скасувати постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 31.10.2023 у справі № 902/924/23.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 911/1476/23, від 11.09.2024 у справі № 917/1061/23 та від 17.09.2024 у справі № 911/1474/23.
Скаржник зазначає, що основними мотивами, викладеними у наведених постановах Верховного Суду, є:
1) право постійного землекористування релігійної організації може бути припинено органом місцевого самоврядування в зв`язку зі втратою постійним землекористувачем статусу релігійної організації, який (статус) на підставі пункту "в" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України надається виключно тим суб`єктам, чий статут (положення) зареєстровано у встановленому законом порядку, оскільки зумовлена невиконанням імперативних вимог Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" втрата чинності статутом релігійної організації в частині, в якій визначається повна офіційна назва такої організації, призводить до припинення господарської та інших видів діяльності релігійної організації;
Сервисы для юристов