П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до Кривецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області (далі - Сільрада), третя особа - ОСОБА_7, про скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Сільради щодо вирішення питання про погодження технічної документації із землеустрою в частині складання документів, які посвідчують право ОСОБА_6 на земельні ділянки в с. Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області;
- визнати протиправним та скасувати рішення Сільради від 26 червня 2014 року № 366-24/2014 (далі - Спірне рішення), яким: зобов'язано ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,03 га по вул. Мазепи та повернути її ОСОБА_7; рекомендовано ОСОБА_7 звернутися до проектної організації для уточнення площі зазначеної ділянки і для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості; рекомендовано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для недопущення подальших конфліктів виготовити та подати на затвердження сесії Сільради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- зобов'язати Сільраду винести питання про погодження меж земельної ділянки по вул. Мазепи площею 0,2973 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на засідання Сільради з питань земельних відносин з подальшим винесенням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право ОСОБА_6 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, на затвердження Сільради.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 зазначив, що Сільрада прийняла незаконне рішення та протиправно не бажає винести на затвердження питання про погодження меж земельної ділянки на засідання з подальшим виготовленням технічної документації із землеустрою та складанням відповідних документів.
Суди встановили, що 27 грудня 2011 року рішенням Сільради
№ 121/9-2011 ОСОБА_6 було надано дозвіл на проведення технічної інвентаризації для передачі 3-х земельних ділянок орієнтовною площею 0,71 га
у власність. Спірна ділянка межує із земельною ділянкою ОСОБА_7
Відповідно до державного акта від 30 грудня 1997 року ОСОБА_7 на підставі рішення Сільради від 15 жовтня 1993 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,8303 га в межах згідно з планом.
Для приватизації цієї земельної ділянки виготовлено кадастровий план, який необхідно було погодити із суміжними землекористувачами, та винести межі земельних ділянок в натурі.
ОСОБА_7 не погодив меж суміжного землекористування, а тому для його погодження позивач звернувся до Сільради з вимогою подальшого виготовлення технічної документації із землеустрою, складення документів, які посвідчують право ОСОБА_6 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на затвердження Сільради.
26 червня 2014 року Сільрада ухвалила Спірне рішення.
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області постановою від
25 листопада 2014 року позов задовольнив частково.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 березня
2015 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове - про задоволення позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 січня 2016 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та провадження у справі закрив, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а позивачу роз'яснив право звернення з позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстав, установлених пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_6 зазначає, що в доданих до заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15 липня та 20 серпня 2015 року по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано норми права, якими встановлена юрисдикція адміністративних судів.
Просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до цього ж суду.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати
в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява
ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 237 КАС судові рішення
Сервисы для юристов