П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2017 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Житлово-будівельного кооперативу № 172, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, Львівська міська рада, про визнання права власності на квартиру та зобов'язання реєстрації такого права; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Загвойська Наталія Ігорівна, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Житлово-будівельний кооператив № 172, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння; за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи: Житлово-будівельний кооператив № 172, орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про зобов'язання виконати вимоги договору купівлі-продажу, визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та виселення, визнання законним власником квартири та вселення, зняття з реєстраційного обліку; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Житлово-будівельного кооперативу № 172 про визнання незаконними та недійсними рішень загальних зборів за заявою ОСОБА_11 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Житлово-будівельного кооперативу № 172 (далі - ЖБК № 172), Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ОКП «БТІ та ЕО») про визнання права власності на квартиру та зобов'язання реєстрації такого права.
Позивач зазначав, що його батько ОСОБА_12 був членом ЖБК №172. 23 вересня 1985 року відкрилася спадщина після його смерті на паєнагромадження у ЖБК № 172 у розмірі 3 тис. 290 крб на квартиру АДРЕСА_1. 25 березня 1986 року на ім'я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 паєнагромадження у ЖБК №172.
Посилаючись на те, що жодного документа про право власності на спірну квартиру не видавалося, протягом 21 року після смерті батька інші спадкоємці з вимогами щодо спадкового майна не зверталися, оскільки таких немає, в силу об'єктивних причин ОКП «БТІ та ЕО» не може видати йому свідоцтво про право власності, позивач просив зобов'язати ОКП «БТІ та ЕО» здійснити реєстрацію за ним права власності на спірну квартиру та видати реєстраційне посвідчення.
Сихівський районний суд м. Львова рішенням від 5 липня 2007 року зобов'язав ОКП «БТІ та ЕО» зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на зазначену квартиру.
Цей же суд ухвалою від 13 серпня 2007 року вказане рішення від 5 липня 2007 року за заявою ОСОБА_6 переглянув на підставі -статті 361 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2155/ed_2014_10_30/pravo1/T041618.html?pravo=1>) та скасував.
Сихівський районний суд м.Львова рішенням від 19 лютого 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності відмовив.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 22 травня 2008 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2008 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
У липні 2008 року третя особа ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОКП «БТІ та ЕО» про зобов'язання виконати вимоги договору купівлі-продажу, визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та виселення, визнання законним власником квартири та вселення, зняття з реєстраційного обліку.
ОСОБА_9 зазначала, що договір купівлі-продажу спірної квартири від 2 серпня 2007 року оформлено нотаріально, зареєстровано право власності, вона є добросовісним набувачем, тому просила зобов'язати ОСОБА_5 виконати умови пункту 11 укладеного між ними договору купівлі-продажу, а саме: звільнити квартиру від речей домашньої обстановки та вжитку, зняти з реєстрації усіх зареєстрованих у ній осіб; визнати ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування спірним житлом, виселити їх із квартири та зняти з реєстрації за вказаною адресою; визнати її добросовісним набувачем спірної квартири та вселити до житла.
У березні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння.
ОСОБА_6 зазначав, що після смерті його брата ОСОБА_12 спадщина відкрилася лише на паєнагромадження, були видані свідоцтва про право на спадщину по 1/2 частині паєнагромадження на ім'я сина ОСОБА_12 - ОСОБА_5 та матері останнього ОСОБА_13 Матір ОСОБА_5 у зв'язку з його неповноліттям отримала вартість 1/2 частки паєнагромадження, ставши членом ЖБК № 172. З 21 лютого 1992 року ОСОБА_6 є членом ЖБК № 172, повністю вніс пайовий внесок за квартиру та є її власником, зареєстрований та проживає у квартирі, сплачує відповідні платежі за комунальні послуги.
Рішення суду, на підставі якого ОСОБА_5 продав спірну квартиру ОСОБА_9, скасовано. Посилаючись на те, що договір відчуження квартири порушує його права та інтереси, квартира вибула з його володіння поза його волею, ОСОБА_6 просив задовольнити позов.
У квітні 2011 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6, ЖБК № 172 про визнання незаконними та недійсними рішення загальних зборів від 27 грудня 1985 року (протокол № 6) про прийняття до членів кооперативу його бабусі та рішення від 21 лютого 1992 року (протокол № 16) про прийняття у члени кооперативу ОСОБА_6 Позивач зазначав, що ОСОБА_13 не проживала у м. Львові, не перебувала на обліку осіб, які мають намір вступити до житлово-будівельного кооперативу, рішення було прийнято до спливу шестимісячного строку після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_12, що свідчить про незаконність набуття ОСОБА_13 членства у кооперативі та, як наслідок, неправомірність передачі нею паю ОСОБА_6
Сихівський районний суд м. Львова ухвалою від 13 травня 2011 року заявлені позовні вимоги об'єднав в одне провадження.
Цей же суд рішенням від 22 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру та зобов'язання реєстрації такого права відмовив; позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнив частково: визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 2 серпня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про витребування цієї квартири з незаконного володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відмовив; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 відмовив; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконними та недійсними рішень загальних зборів відмовив.
Апеляційний суд Львівської області рішенням від 24 грудня 2013 року скасував рішення суду першої інстанції у частині задоволення вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 2 серпня 2007 року та в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання її добросовісним набувачем квартири, виселення з квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вселення ОСОБА_9 у квартиру. У зазначеній частині суд ухвалив нове рішення про відмову в позові ОСОБА_6 та задоволення вимог ОСОБА_9 В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 9 липня 2014 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року скасував у частині: вирішення позову ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 2 серпня 2007 року; вирішення позову ОСОБА_9 про визнання її добросовісним набувачем спірної квартири, вселення у цю квартиру та виселення із квартири ОСОБА_6 й ОСОБА_7 з дітьми; у частині залишення без змін рішення першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання протиправним та нечинним рішення загальних зборів ЖБК № 172 від 21 лютого 1992 року про прийняття у члени кооперативу ОСОБА_6, справу в цій частині суд передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2013 року залишено без змін.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 3 листопада 2014 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 березня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_9, позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та позовних вимог ОСОБА_5 про визнання незаконними та недійсними рішень загальних зборів залишив без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 травня 2016 року у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_11 відмовив з підстав, передбачених статтею 324 ЦПК України.
У заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 травня 2016 року ОСОБА_11 просить скасувати цю ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 324 цього Кодексу при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На обґрунтування заяви ОСОБА_11 надала копії: ухвал Верховного Суду України від 12 грудня 2007 року та 4 червня 2009 року; ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року, 4 вересня 2013 року, 22 січня, 26 березня, 9 квітня, 16 липня, 10 вересня, 22 жовтня 2014 року, 20 квітня 2016 року; постанови Верховного Суду України від 25 травня 2016 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_11 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.