ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4827/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 (головуючий суддя Коротун О. М., судді Гаврилюк О. М., Сулім В. В.)
у справі № 910/4827/22
за первісним позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"
до Публічного акціонерного товариства "Вторес"
про стягнення коштів
і за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Вторес"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"
про визнання договору недійсним в частині,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Савченко Н. В., відповідача - Котвицький Є. О.)
ВСТУП
1. Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (далі - позивач, Комунальне підприємство) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Вторес" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості по орендній платі та витратам балансоутримувача, посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконує свої договірні зобов`язання.
2. Відповідач же вказував на те, що погоджений сторонами в договорі оренди розмір орендної плати не може застосовуватися, оскільки нормативно-правовий акт, на підставі якого визначено розмір орендної плати, визнано протиправним, нечинним та скасовано в судовому порядку, у зв`язку з чим заявив зустрічний позов про визнання недійсним пункту договору, в якому погоджено розмір орендної плати.
3. Місцевий господарський суд ухвалив рішення на користь Комунального підприємства, аргументуючи це тим, що нормативно-правовий акт, який визначав ставки орендної плати, які підлягали застосуванню до Товариства, був чинним на момент укладення договору оренди, та обов`язком до застосування сторонами, а відтак відсутні підстави стверджувати про невідповідність пункту договору вимогам законодавства, чинним на момент укладення договору. Звідси суд першої інстанції вказав на наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором.
4. Апеляційний господарський суд в оскаржуваній частині (за первісними позовними вимогами) з висновками місцевого господарського суду не погодився, посилаючись на те, що до правовідносин сторін не можна застосовувати нормативно-правовий акт з моменту визнання його нечинним, протиправним та скасування в судовому порядку. Вказав, що розмір орендної плати з вказаного моменту слід визначати з урахуванням іншої (меншої) ставки, ніж та, яка погоджена в договорі. Відтак вказав на відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
5. Верховний Суд, переглядаючи судове рішення, має дати відповідь на питання щодо наявності / відсутності підстав для стягнення з орендаря заборгованості по орендній платі, погодженій сторонами у договорі на підставі нормативно-правового акта, який згодом визнаний нечинним та протиправним у судовому порядку.
6. Висновки судів попередніх інстанцій свідчать про різний підхід до вказаного питання. Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на викладене в цій постанові.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
7. Комунальне підприємство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство про стягнення (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог) 87 281,39 грн боргу з орендної плати, 5 526,66 грн 3% річних, 14 243,70 грн інфляційних втрат, 17,40 грн пені, 6 694,89 грн боргу по відшкодуванню витрат балансоутримувача, 107,67 грн пені, 0,53 грн 3% річних, 1 489,03 грн інфляційних втрат.
8. Позовні вимоги аргументовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договорів № 1321 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.05.2019 (далі - Договір № 1321) та № 0305/86-К про відшкодування витрат балансоутримувача від 01.10.2016 (далі - Договір № 0305/86-К). Борг з орендної плати виник за період з 01.10.2019 по 28.02.2022, періодом заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача є 01.06.2019 - 28.02.2022.
9. Товариство звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства про визнання недійсним пункту 3.1 Договору № 1321.
Сервисы для юристов