П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області (далі - заступник прокурора) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики) та державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі - Підприємство) до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Сільрада), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, про визнання недійсними та скасування рішень Сільради,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2011 року заступник прокурора в інтересах держави в особі Мінагрополітики та Підприємства звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними та скасувати рішення Сільради №№ 234-243, прийняті 4 серпня 2010 року на 39 сесії 5 скликання.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що прокуратура району провела перевірку додержання вимог чинного законодавства щодо законності припинення права постійного користування земельними ділянками, які перебували у користуванні Підприємства.
Під час перевірки встановлено, що рішенням Сільради від 7 липня 2010 року № 2, прийнятим на 38 сесії 5 скликання, ураховуючи добровільну відмову Підприємства як землекористувача, припинено його право постійного користування земельними ділянками загальною площею 61,85 га (з них одна площею 3,65 га, а друга - 58,2 га), які знаходяться в південно-західній частині с. Софіївська Борщагівка.
Відповідно до рішення Сільради від 4 серпня 2010 року № 4, прийнятого на 39 сесії 5 скликання, затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування Підприємства зазначеними земельними ділянками та передано її до земель запасу в межах с. Софіївська Борщагівка, а згідно з оспорюваними рішеннями від цієї ж дати надано дозвіл третім особам на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.
Прокурор зазначив, що спірні рішення суперечать принципам регулювання земельних відносин в Україні, закріпленим у статті 14 Конституції України та статті 5 Земельного кодексу України (у редакцій, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЗК) і порушують інтереси держави, оскільки прийняті з порушенням порядку припинення права на землю, передбаченого статтею 142 ЗК. Мінагрополітики, у підпорядкуванні якого знаходиться Підприємство, не надавало згоди на вилучення земельних ділянок із його користування, як це передбачено положеннями Статуту Підприємства (пункти 6.3, 6.5, 6.10 статті 6 «Статутний фонд (капітал) та інші фонди Підприємства»). Згідно зі статтею 126 ЗК Підприємство на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658 від 11 листопада 2002 року (далі - державний акт № 003658) залишалось користувачем земельних ділянок.
Києво-Святошинський районний суд Київської області постановою від 20 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 квітня 2014 року рішення попередніх судових інстанцій залишив без змін.
Касаційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення Сільради відповідають вимогам норм чинного законодавства, оскільки прийняті після отримання листом від 14 червня 2010 року № 502 згоди Підприємства на передачу земельних ділянок до земель запасу Сільради у порядку, передбаченому статтею 142 ЗК. Посилаючись згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) на встановлені судовим рішенням в іншій адміністративній справі між тими ж сторонами обставини, касаційний суд зазначив, що на момент надання зазначеної згоди пункт 6.5 Статуту Підприємства не містив норму про обов'язок погоджувати такі дії з Міністерством.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2014 року, заступник Генерального прокурора України звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України положень статті 142 ЗК - просить її скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд.
На обґрунтування заяви надав копії ухвали та постанови Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2013 року та 23 квітня 2014 року (справи №№ К/9991/54998/12, К/800/31337/13 відповідно).
У доданих до заяви рішеннях Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2013 року та 23 квітня 2014 року, наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, касаційний суд у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що Статут Підприємства не передбачав повноважень Підприємства на добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою без погодження з Мінагрополіки як із власником землі у порядку, встановленому частиною третьою статті 142 ЗК. Оскільки порядок припинення права користування земельною ділянкою дотримано не було, рішення Сільради щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою та відведення земельних ділянок є протиправними.
Натомість у справі, що розглядається, касаційний суд інакше застосував статтю 142 ЗК, зазначивши про те, що оспорювані рішення Сільради відповідають вимогам цієї статті, оскільки прийняті після отримання згоди Підприємства на передачу земельних ділянок до земель запасу Сільради.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до статті 1 ЗК земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 92 ЗК право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною першою статті 116 зазначеного Кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом <…>.
Положеннями статті 142 ЗК встановлено порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача, за яким останній має надати власнику земельної ділянки відповідну заяву, на підставі якої власник приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Суди встановили, що відповідно до державного акта № 003658 Підприємству згідно з розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Києво-Святошинського району Київської області від 11 листопада 2002 року по вул. Леніна, 63 у с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського районну Київської області надано у постійне користування 1448,5994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Підприємства, затвердженого розпорядженням Мінагрополітики від 6 червня 2006 року № 59, Підприємство діє на основі державної власності і підпорядковане Мінагрополітики.
Рішенням від 7 липня 2010 року № 2 Сільрада припинила право постійного користування Підприємства земельними ділянками загальною площею 61,85 га, які знаходяться в південно-західній частині с. Софіївська Борщагівка внаслідок добровільної відмови землекористувача.
Рішенням Сільради від 4 серпня 2010 року № 4 затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування Підприємства зазначеними земельними ділянками та передано їх до земель запасу в межах с. Софіївська Борщагівка.
Згідно з рішеннями Сільради від 4 серпня 2010 року №№ 234 - 243 ряду громадян надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області у власність для ведення особистого селянського господарства.
Сервисы для юристов