ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/791/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Перепиліцина К. М.,
відповідача - Безносик А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 (судді: Сибіга О. М. - головуючий, Тищенко О. В., Кравчук Г. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 (суддя Смирнова Ю. М.) у справі
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс"
про стягнення 3 140 088,78 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову
1.1. У січні 2025 року Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс" (далі - ТОВ "Менаполіс") про стягнення 3 140 088,78 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період із 14.08.2020 по 17.06.2024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у спірному періоді користувався земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:79:241:0034, площею 0,5483 га на вул. Голосіївській, 13-Д у Голосіївському районі м. Києва без правовстановлюючих документів на неї та без належної сплати коштів за таке користування до місцевого бюджету, внаслідок чого зберіг за рахунок Київської міської ради, яка діє від імені територіальної громади міста, грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі, заявленій до стягнення.
1.2. ТОВ "Менаполіс" у відзиві на позов проти позовних вимог заперечило, посилаючись, зокрема, на те, що після набуття права власності на нерухоме майно відповідач здійснив всі передбачені законодавством дії для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване; в матеріалах справи відсутні докази щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2020- 2023 роки; позивачем при здійснені розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати неправомірно застосовано ставку 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, замість 3 %, тому наданий розрахунок є необґрунтованим; Київська міська рада не зверталась до відповідача з вимогою про сплату безпідставно збережених коштів, тому відповідач був позбавлений можливості сплатити ці кошти у добровільному порядку.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Менаполіс" на користь Київської міської ради 2 476 301,84 грн безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за користування спірною земельною ділянкою та 29 715,62 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг кошти, які мав сплатити за користування нею, а тому відповідач зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що у період із 01.03.2022 по 31.12.2022 відповідач в силу вимог закону був звільнений від обов`язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної форми власності, тому позивачем неправомірно заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти за період із 01.03.2022 по 31.12.2022. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 2 476 301,84 грн.
2.2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "Менаполіс" 15 431,55 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви ТОВ "Менаполіс" відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є розумним та виправданим; від позивача заперечень проти розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до суду не надходило. Оскільки рішенням суду позов задоволено частково, то витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 73 000,00 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, за висновком місцевого господарського суду, до стягнення з Київської міської ради на користь ТОВ "Менаполіс" підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 431,55 грн.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у цій справі змінено в мотивувальній та резолютивній частинах щодо присуджених до стягнення сум. Викладено резолютивну частину рішення в редакції, згідно з якою позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Менаполіс" на користь Київської міської ради 3 137 474,06 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою та 37 649,69 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у цій справі також змінено в мотивувальній та резолютивній частинах щодо присуджених до стягнення сум та викладено резолютивну частину додаткового рішення в редакції, за змістом якої заяву відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "Менаполіс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60,79 грн. В іншій частині заяви відповідача про розподіл судових витрат відмовлено. В решті судовий збір за подачу позову та апеляційних скарг залишено за сторонами.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставне збереження відповідачем коштів у виді орендної плати у сумі 3 137 474,06 грн за користування земельною ділянкою за період із 14.08.2020 по 16.06.2024 (тобто по день, що передує дню укладення договору оренди земельної ділянки та реєстрації права оренди 17.06.2024). При цьому суд визнав правомірним нарахування позивачем коштів за період із 01.03.2022 по 31.12.2022, встановивши, що положення пункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо пільги для землекористувачів на час воєнного стану) не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 і рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у цій справі, ТОВ "Менаполіс" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові повністю.
Сервисы для юристов