ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - Виконком) до Одеської міської організації політичної партії «Європейська партія України», громадської організації «Правова корпорація», громадської організації «Заклад Пауерліфтингу», ОСОБА_11 про обмеження права на мирні зібрання,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2013 року Виконком звернувся до суду з позовом, у якому просив обмежити право на мирні зібрання відповідачів та будь-яких інших осіб шляхом заборони на період з 25 листопада по 31 грудня 2013 року включно проведення зборів, мітингів, пікетів, походів, демонстрацій, маршів та будь-яких інших мирних зібрань у перерахованих місцях м. Одеси та на прилеглих територіях і заборонити встановлювати будь-які споруди та/або використовувати звуковідтворювальну апаратуру, будь-які транспортні засоби та інше обладнання з метою проведення вказаних масових заходів.
Обґрунтовуючи такі вимоги, позивач зазначив, що 24 листопада 2013 року до Виконкому надійшли листи-повідомлення від відповідачів про планування проведення ними акцій як на підтримку, так і на протест проти підписання керівництвом України Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Виконком також отримав лист Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області з проханням звернутися до суду з метою заборони зазначених акцій, оскільки 28 листопада 2013 року відбудеться міжнародний матч з футболу чемпіонату Ліги Європи і в центрі міста очікується велике скупчення вболівальників, у листі також вказано на зловживання правом на мирні зібрання, оскільки повідомлення про проведення мирних зібрань подаються напередодні, що унеможливлює вжиття органами місцевого самоврядування та внутрішніх справ необхідних заходів щодо забезпечення охорони громадського порядку.
На думку Виконкому, проведення в одних і тих самих місцях м. Одеси акцій організаціями та особами, що мають протилежні політичні погляди, та ще й водночас із проведенням матчу, може призвести до порушення громадського порядку та безпеки громадян, що відповідно до частини другої статті 39 Конституції України є підставою для обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 25 листопада 2013 року позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалами від 12 та 23 грудня 2013 року (за поданими у різний час апеляційними скаргами) постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Вищий адміністративний суд України постановою від 27 травня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи таке рішення, суд касаційної інстанції вказав на те, що для задоволення позову у справі про обмеження права на мирні зібрання суд має пересвідчитися у реальності можливої загрози і така реальність має бути підтверджена відповідними доказами. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про можливість виникнення сутичок у зв'язку з різними вимогами мітингувальників під час масових заходів у м. Одесі в період з 25 листопада по 31 грудня 2013 року включно не відповідають фактичним обставинам справи, тобто є необґрунтованими. Зокрема, представник позивача не довів, а суди не встановили, що проведення в указаний період мирних зібрань у заявлених місцях призведе до численних порушень норм чинного законодавства та посягань на життя і здоров'я, честь і гідність громадян, які будуть перебувати в місцях проведення громадських акцій. Суди у рішеннях не навели достатніх доказів, які б свідчили про реальну можливість порушення національної безпеки та громадського порядку, а сам факт великої кількості осіб, які мали брати участь у мирних зібраннях, не давав підстав до встановлення обмежень на проведення таких заходів у період з 25 листопада по 31 грудня 2013 року у м. Одесі відповідачам у цій справі та іншим суб'єктам, які мали намір це зробити.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Виконком, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статті 39 Конституції України та положень Закону України від 19 червня 2003 року № 964-ІV «Про основи національної безпеки України», просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2014 року та ухвалити нове судове рішення - про задоволення позову.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України, Виконком посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 листопада 2013 року (№ К/9991/53151/11) у справі щодо обмеження права на збори шляхом заборони проведення пікету 6 липня 2011 року напроти входу до будівлі Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради у м. Харкові, у якій касаційний суд зазначив, що оскільки суди встановили, що проведення цих мітингів та ходи може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей, то заборона проведення цих масових заходів правомірна.
Виконком також послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року (№№ К/800/37924/13, К/800/35569/13) у справі про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони проведення заходів з 1 березня по 30 квітня 2013 року по вулицях Різницькій та Гусовського у м. Києві, а також на прилеглій території, в якій суд касаційної інстанції, врахувавши висновки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, ГУ МНС України в м. Києві, ГУ Держтехногенбезпеки у м. Києві, ГУ Держсанепідемслужби у м. Києві, управління освіти Печерської районної у м. Києві держадміністрації та особливість побудови будинків на заявленій території, дійшов висновку, що і заявлена загальна кількість учасників мітингу (1500 осіб), і задекларовані ними гасла та вимоги, які є різними за своїм змістом та спрямованістю, і розташування у безпосередній близькості житлових будинків та навчальних закладів дають підстави для заборони реалізувати право на мирні зібрання, оскільки це може призвести до порушення громадського порядку та створення загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. При цьому суд зазначив, що встановлена за таких умов заборона стосується визначеної частини м. Києва та не перешкоджає проведенню таких мирних зібрань в інших місцях у встановленому законом порядку.
Додані до заяви ухвали Вищого адміністративного суду України та постанова цього суду у справі, що розглядається, ухвалені за різних фактичних обставин справ, установлених судами, щодо умов проведення мирних зібрань, заборона на які була предметом розгляду судами у цих справах. Тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.
Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви виконавчого комітету Одеської міської ради відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців М.Б. ГусакО.А. Коротких О.В. КривендаВ.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький
Сервисы для юристов