П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,Сімоненко В.М.,-
за участі: представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до приватної фірми "Галицький двір" про стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання й відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом приватної фірми "Галицький двір" до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2011 року ОСОБА_8 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 10 січня 2006 року між ним (пайовик) і ПФ "Галицький двір" (виконавець) укладено договір на дольову участь у будівництві, за умовами якого він зобов'язався здійснювати інвестування коштів у будівництво трикімнатної квартири АДРЕСА_1, а ПФ "Галицький двір" зобов'язалось закінчити будівництво, здати в експлуатацію, здійснити роботи та обладнання квартири згідно з додатком
№ 1 до договору, та передати йому квартиру за актом приймання-передачі. Згідно умов договору закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію передбачалась у третьому кварталі 2007 році. Зазначав, що виконав свої зобов'язання по оплаті будівництва у повному обсязі та у строк, встановлений договором, проте відповідач здав будинок в експлуатацію лише 31 грудня 2010 року, квартиру по акту приймання-передачі в стані, передбаченому договором, на момент звернення до суду передано не було.
Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та посилаючись на зазначені обставини просив стягнути з відповідача
31 500 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язання та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, а також зобов'язати ПФ "Галицький двір" виконати умови договору на дольову участь у будівництві, а саме: встановити в квартирі вхідні броньовані двері й металопластикове вікно на кухні, а також підвести до квартири телефонний кабель.
У березні 2012 року ПФ "Галицький двір" звернулось до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором на дольову участь у будівництві. Свої вимоги обґрунтував тим, що згідно технічного паспорту, виданого бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), загальна площа спірної квартири становить
90,4 кв. м., що на 5,1 кв. м. і 19 137 грн 40 коп. більше ніж оплачено пайовиком. Згідно умов договору остаточна ціна квартири визначається після здачі будинку в експлуатацію відповідно до технічної характеристики, виданої Івано-Франківським БТІ. Зазначив, що ним було виконано в квартирі додаткові роботи на суму 17 642 грн 40 коп. Посилаючись на зазначені обставини ПФ "Галицький двір" просив стягнути з ОСОБА_8 40 600 грн 21 коп. загальної суми заборгованості з урахуванням пені, інфляційних та
3 % річних.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 лютого 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено, зустрічні позовні вимоги ПФ "Галицький двір" задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПФ "Галицький двір"
19 137 грн 40 коп. заборгованості за договором на дольову участь у будівництві; у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2014 року рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення штрафу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ПФ "Галицький двір" на користь ОСОБА_8 1 500 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язання за договором на дольову участь у будівництві; в іншій частині рішення суду залишено без змін; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2014 року відмовлено.
У вересні 2014 року до Верховного Суду України звернувся
ОСОБА_8 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції статті 267 ЦК України, унаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення в подібних правовідносинах.
У зв'язку із цим ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
22 грудня 2014 року зазначену вище справу допущено до провадження Верховного Суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою перегляду справи, не підтвердилися.
Сервисы для юристов