П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі
головуючого Колесника П.І., суддів:Барбари В.П.,Берднік І.С.,Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,Шицького І.Б., за участю представників: споживчого товариства Настуся товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна Каракой Т.В., Лошакова Д.С., Поляруша О.О., Суткевича О.О., Дацьківа А.І., Нечитайла Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву споживчого товариства Настуся (далі СТ Настуся у справі № 911/3653/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна (далі ТОВ Суффле Агро Україна до СТ Настуся про стягнення суми, за зустрічним позовом
СТ Настуся до ТОВ Суффле Агро Україна про стягнення суми
в с т а н о в и л а:
До Верховного Суду України звернулося СТ Настуся із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 березня
2015 року у справі № 911/3653/13 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
а саме положень статтей 612, 613 Цивільного кодексу України
далі ЦК України), частини 1 статті 221 Господарського кодексу України
далі ГК України) та статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оскільки в межах однієї і тієї ж справи між тими ж сторонами щодо одних і тих же договірних зобов'язань суд касаційної інстанції встановив одночасно вину і ТОВ Суффле Агро Україна (за первісним позовом), і СТ Настуся (за зустрічним позовом).
На обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 20 березня 2012 року
у справі № 1/110-10-4159, від 5 вересня 2013 року у справі № 58/23,
від 3 квітня 2014 року у справі № 12/28-НМ. Крім того, заявником надано копію постанови від 14 липня 2014 року у справі, що розглядається, в якій,
на думку СТ Настуся, по-іншому застосовано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з підстав, наведених нижче.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права може бути подана за умови оскарження судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Проте оскільки заявник не довів, що оскаржувана ним постанова Вищого господарського суду України від 25 березня 2015 року перешкоджає подальшому розгляду справи № 911/3653/13, не можна стверджувати і про різне застосування норм процесуального права.
Не погоджуючись із зазначеною постановою СТ Настуся посилається на постанову Вищого господарського суду України від 14 липня 2014 року у справі
№ 911/3653/13, при вирішенні якої, на думку заявника, Вищий господарський суд України по-іншому застосував норми матеріального права, а саме частину 1 статті 613 ЦК України та частину 1 статті 221 ГК України та відмовив у задоволенні первісного позову, встановивши вину ТОВ Суффле Агро Україна і зазначивши, що саме внаслідок прострочення ТОВ Суффле Агро Україна зобов'язання викупити урожай ячменю СТ Настуся зазнало збитків у виді неодержаного доходу за договором № 2046А.
Однак постанова від 14 липня 2014 року у справі № 911/3653/13 не може бути прикладом різного застосування норм матеріального права з огляду на таке.
Постановою від 14 липня 2014 року у справі № 911/3653/13 Вищий господарський суд України залишив у силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2014 року та рішення господарського суду Київської області від 27 листопада 2013 року у справі № 911/3653/13.
За результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27 листопада 2013 року у справі
№ 911/3653/13 Вищий господарський суд України постановою від 25 березня
2015 року скасував постанову Київського апеляційного господарського суду
від 11 грудня 2014 року у цій справі, а рішення господарського суду Київської області від 2 жовтня 2014 року у цій же справі залишив без змін.
Оскільки рішенням господарського суду Київської області від 2 жовтня
Сервисы для юристов