П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого суддів:Берднік І.С., Барбари В.П., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Шицького І.Б., за участю представника:
публічного акціонерного товариства
"Фортуна-банк" Стецюри В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АПО "СТК" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 січня 2015 року у справі № 904/6463/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове об'єднання "Старий Крим" до публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" про звільнення від відповідальності за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислове об'єднання "Старий Крим" (далі ТОВ "АПО "Старий Крим"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "АПО "СТК" (далі ТОВ "АПО "СТК"), звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (далі ПАТ "Фортуна-банк") про звільнення від відповідальності (штрафів, пені, повернення суми кредиту) в повному обсязі за порушення умов договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії від 23 жовтня 2009 року
№ 26КЛ/01/35/ЮР (далі договір) на термін із 1 квітня 2014 року до моменту закінчення окупації території Автономної Республіки Крим (далі АР Крим) Російською Федерацією.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16 жовтня 2014 року (з урахуванням виправлення описки ухвалою цього ж суду від 22 жовтня 2014 року) позов задоволено. Звільнено ТОВ "АПО "Старий Крим" від відповідальності (штрафів, пені, повернення суми кредиту) в повному обсязі за порушення умов договору на термін із 1 квітня 2014 року до моменту закінчення окупації території АР Крим Російською Федерацією. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Вищий господарський суд України постановою від 27 січня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 грудня
2014 року залишив без змін.
При цьому суд касаційної інстанції, погодившись з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначив, що окупація території АР Крим Російською Федерацією та пов'язана із цим неможливість позивачеві здійснювати господарську діяльність не перебувають у причинному зв'язку з неповерненням грошей за кредитним договором, а збитки позивача внаслідок ситуації, що склалася в АР Крим, не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку за кредитним договором.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27 січня 2015 року ТОВ "АПО "СТК", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 263, 617 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі ГК України), Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (далі Закон № 1207-VII) щодо визнання форс-мажорних обставин, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, просить скасувати цю постанову та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.
На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ТОВ "АПО "СТК" долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 8 квітня 2015 року у справі № 910/19704/14 та від 21 січня
2015 року у справі № 918/407/14.
Вищий господарський суд України у зазначених постановах, на які посилається заявник на обґрунтування своєї заяви, дійшов протилежного правового висновку про те, що належне виконання зобов'язань за договорами виявилося неможливим внаслідок подій, які відбулися в
АР Крим у березні 2014 року, що є надзвичайними і невідворотними обставинами.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції положень статей 263, 617 ЦК України, статті 218 ГК України, Закону
№ 1207-VII, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
У справі, що розглядається, встановлено, що 23 жовтня 2009 року між ТОВ "АПО "Старий Крим" (позичальник) і ПАТ "Фортуна-банк" (кредитор) укладено договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 26КЛ/01/35/ЮР.
Відповідно до пункту 1.4 договору кредит надано позичальнику на ведення статутної діяльності та поповнення обігових коштів.
За умовами договору позивач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 28 % та повернути кредит до 22 жовтня 2010 року (пункти 1.2, 1.3).
На виконання умов укладеного договору позивачу було відкрито кредитну лінію для отримання коштів на поповнення обігових коштів для забезпечення діяльності промислових потужностей.
Сервисы для юристов