Постанова ВСУ від 09.08.2017 року у справі №914/1318/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.,

суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., -

за участю представників:

публічного акціонерного товариства

«Імексбанк» - Іванова А.О.,

Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб - Жегуліна Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (далі - ПАТ «Імексбанк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06 грудня 2016 року, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року та рішення Господарського суду Львівської області від 26 липня 2016 року у справі № 914/1318/16 за позовом ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Авенсіс» (далі - ТОВ «Авенсіс»), товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ажур» (далі - ТОВ «ТК «Ажур»), треті особи: Фонд, державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про визнання недійсними договорів і застосування наслідків недійсності правочину,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило визнати недійсним договір про розірвання договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року, укладений 23 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк», ТОВ «ТК «Ажур» і ТОВ «Авенсіс»; визнати недійсним договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року, укладений 23 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» і ТОВ «Авенсіс»; застосувати наслідки недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав і повернути сторони у первісний стан шляхом поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису № 14195484 з контрольною сумою ЕДВ98БГ68В про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ «Авенсіс» на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року з дати вилучення, а саме із 14 січня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Імексбанк», розірвавши договори застави майнових прав та уступки права вимоги, які забезпечували виконання зобов'язання ТОВ «ТК «Ажур» за кредитним договором, укладеним з позивачем, за наявності непогашеної заборгованості ТОВ «ТК «Ажур» за цим договором, безпідставно та безоплатно відмовилося від власних майнових вимог до заставодавця за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника, що у подальшому призвело до неплатоспроможності банку, тому оспорювані договори відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06 грудня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У заяві, з урахуванням заяви про доповнення, про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № 914/1318/16 із підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статей 1, 7, 16, 17 Закону України «Про заставу», статей 572, 579, 586, 589, 593 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 06 грудня 2016 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року, рішення Господарського суду Львівської області від 26 липня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування заяви надано копію постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2017 року у справі № 914/1316/16, копії постанов Верховного Суду України від 17 травня 2017 року у справі № 910/22664/15 (№ 3-1295гс16) та у справі № 910/22662/15 (№ 3-1487гс16).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПАТ «Імексбанк» і Фонду, перевіривши наведені ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 18 лютого 2014 року між ПАТ «Імексбанк» (кредитор) і ТОВ «ТК «Ажур» (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 7/14, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (пункт 1.1). Відповідно до пункту 1.1.1 договору, у редакції додаткової угоди від 23 грудня 2014 року № 5, надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим договором, у межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 139 488 208,00 грн, зі сплатою фіксованої процентної ставки - 17,8 % річних і кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 20 серпня 2015 року (включно) на умовах, визначених цим договором. Пунктом 3.2.10 договору передбачено, що у випадку непогашення кредиту та/або процентів кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, встановлених цим договором або законодавством України. У разі прийняття застави, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договором наступної застави, якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 календарних днів, банк має право на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокове погашення за рахунок реалізації предмета застави.

Додатковими угодами від 30 квітня 2014 року № 1, від 27 травня 2014 року № 2, від 31 липня 2014 року № 3, від 15 вересня 2014 року № 4, від 23 грудня 2014 року № 5 до зазначеного договору було внесено зміни в частині умов забезпечення вимоги кредитора, зміни майнових поручителів, з якими укладається окремий договір забезпечення, максимального ліміту заборгованості, процентної ставки та строку повернення кредиту.

18 лютого 2014 року між ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель), ТОВ «Авенсіс» (заставодавець) і ТОВ «ТК «Ажур» (боржник) укладено договір застави майнових прав, за умовами якого заставодавець (майновий поручитель) передав у заставу заставодержателю майнові права, що випливають із договору від 01 березня 2013 року, укладеного між ТОВ «Авенсіс» і товариством з обмеженою відповідальністю «Південінвестсервіс» (далі - ТОВ «Південінвестсервіс») (пункт 1.1.); зазначені майнові права ТОВ «Авенсіс» передає у заставу заставодержателю з метою забезпечення своєчасного та повного виконання ТОВ «ТК «Ажур» своїх зобов'язань за кредитним договором від 18 лютого 2014 року № 7/14 та всіма додатковими угодами до нього (пункт 1.2 договору); заставлені майнові права оцінені сторонами у сумі 113 800 000,00 грн (пункт 1.3 договору); за рахунок заставлених майнових прав заставодержатель задовольняє свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на заставлені майнові права, сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, відшкодування збитків, завданих порушенням заставодавцем (майновим поручителем) забезпеченого зобов'язання або умов договору застави (пункт 1.5 договору). Відповідно до пункту 4.1 договору заставодержатель має право звернути стягнення на заставлені майнові права, якщо на момент виконання забезпечених заставою зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, та/або при несплаті/частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій). Пунктом 4.3 договору передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється: шляхом уступки заставодавцем (майновим поручителем) заставодержателю вимоги, що випливає із заставлених майнових прав; шляхом звернення заставодержателя до суду з вимогою переводу на нього заставлених майнових прав. Згідно з пунктом 6.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

18 лютого 2014 року між ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель) і ТОВ «Авенсіс» (заставодавець) укладено договір про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року, за умовами якого заставодавець уступив, а заставодержатель прийняв у повному обсязі право вимоги на всі майнові права за договором від 01 березня 2013 року, укладеним між ТОВ «Авенсіс» і ТОВ «Південінвестсервіс», які є забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором від 18 лютого 2014 року № 7/14, укладеним між ПАТ «Імексбанк» і ТОВ «ТК «Ажур» (пункт 1.1 договору); права та обов'язки сторін за цим договором виникають у випадку невиконання/неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, а також невиконання/неналежного виконання заставодавцем своїх зобов'язань за договором застави майнових прав від 18 лютого 2014 року (пункт 1.3 договору); цей договір є невід'ємною частиною договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відомості щодо застави майнових прав внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 20 лютого 2014 року за реєстраційним № 14195484.

23 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель), ТОВ «Авенсіс» (заставодавець) і ТОВ «ТК «Ажур» (боржник) укладено договір про розірвання договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року, за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати договір застави майнових прав від 18 лютого 2014 року і домовилися про те, що розриваючи цей договір, вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, пов'язаних з виконанням своїх обов'язків за зазначеним договором. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

23 грудня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» (заставодержатель) і ТОВ «Авенсіс» (заставодавець) укладено договір про розірвання договору про уступку права вимоги до договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року.

14 січня 2015 року із Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис № 14195484 з контрольною сумою ЕДВ98БГ68В про державну реєстрацію обтяження рухомого майна ТОВ «Авенсіс» на підставі договору застави майнових прав від 18 лютого 2014 року.