ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/746/25
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
Міщенко І. С. - головуючий (доповідач), Багай Н. О., Берднік І. С., Волковицька Н. О., Дроботова Т. Б., Зуєв В. А., Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Могил С. К., Рогач Л. І., Случ О. В., Чумак Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сівохіна Павла Івановича
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 і рішення Господарського суду Львівської області від 10.07.2025 у справі
за позовом Комунального підприємства "Центральний ринок" Шептицької міської ради
до Фізичної особи - підприємця Сівохіна Павла Івановича
про зобов`язання вчинити дії.
(у судовому засіданні в режимі відеоконференції взяли участь представники: позивача - Бердар С. В. і відповідача - Сівохін П. І. (особисто), Бордюк М. Й.)
ВСТУП ДО ПРОВАДЖЕННЯ
1. Спір у цій справі виник за вимогою Комунального підприємства "Центральний ринок" Шептицької міської ради (далі - КП "Центральний ринок", Позивач) до Фізичної особи - підприємця Сівохіна Павла Івановича (далі - ФОП Сівохін П. І., Відповідач) про звільнення торговельного місця, яке Відповідач орендував у Позивача на підставі однойменного договору оренди.
2. Вимога Позивача ґрунтувалася на тому, що строк дії укладеного між сторонами договору оренди торговельного місця сплив 31.12.2024, поновлений він за згодою сторін чи без неї не був, а отже, Відповідач після зазначеної дати не має правової підстави здійснювати торгівлю на комунальному ринку.
3. У добровільному порядку виконувати вимогу Позивача про звільнення торговельного місця Відповідач відмовився, що і змусило КП "Центральний ринок" звернутися до суду з позовом про зобов`язання Відповідача звільнити займане торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди (контейнера).
4. Господарські суди попередніх інстанцій позовні вимоги задовольнили. Зобов`язали Відповідача звільнити орендоване торговельне місце на ринку. Суди підтримали аргументи Позивача про те, що укладений між сторонами договір оренди діяв до 31.12.2024 і не був продовжений, а тому після вказаної дати Відповідач втратив статус орендаря і у нього відсутні правові підстави користуватися відповідним торговельним місцем.
5. ФОП Сівохін П. І. оскаржив рішення і постанову судів попередніх інстанцій до Верховного Суду. В касаційній скарзі стверджував, що ухвалюючи згадані рішення, суди залишили поза увагою правову природу укладеного між сторонами договору оренди торговельного місця, проігнорувавши, що такий договір є договором оренди комунального майна, а тому правовідносини, зокрема й щодо його пролонгації, регулюються Законом України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 157-IX), а також прийнятою Кабінетом Міністрів України підзаконною постановою від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634). В свою чергу наслідком такого регулювання є автоматичне продовження відповідного договору оренди на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати його припинення чи скасування, тому користування Відповідачем орендованим торговельним місцем на ринку є правомірним, а вимоги Позивача - незаконними. При цьому у власних аргументах скаржник спирався на відповідний правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 04.03.2025 у справі № 914/622/24.
6. Із мотивів необхідності відступу від правового висновку, викладеного у згаданій постанові, цю справу було передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - спеціалізована палата).
7. Перед спеціалізованою палатою постали такі питання:
1. Що являють собою ринок та торговельне місце на ринку?
2. Яка правова природа договору користування таким торговельним місцем?
3. Які нормативно-правові акти регулюють правовідносини, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, продовженні договору оренди торговельного місця?
4. Чи поширюються на подібні правовідносини приписи Закону № 157-IX ?
8. На сформульовані питання спеціалізована палата відповіла так:
1) торговельний ринок - це простір для здійснення підприємницької діяльності, який має своє правове регулювання, де адміністрація ринку виступає організатором, а продавці - безпосередніми реалізаторами товарів. У свою чергу торговельне місце на ринку - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо;
2) договір користування торговельним місцем на ринку - це письмова угода, укладена продавцем з адміністрацією ринку, яка надає право на зайняття відповідного торговельного місця на визначений термін та реалізацію бажаних товарів і яка, зокрема, передбачає внесення за це відповідної плати. До такої угоди можуть mutatis mutandis застосовуватися правила про найм (оренду), тобто тією мірою, якою вони відповідають суті відповідних правовідносин. Використання підприємцем наданої йому адміністрацією ринку площі не є тотожним використанню земельної ділянки під цим ринком, павільйону, розміщеного на його території, тощо, хоча, безумовно, тим чи іншим способом передбачає їх експлуатацію. Договір оренди торговельного місця на ринку не є класичним договором найму в контексті передачі орендарю правомочностей орендодавця. Обсяг таких правомочностей значно вужчий за аналогічний обсяг, який отримує орендар нерухомості, включаючи, але не обмежуючись, правом володіння, яке відсутнє при оренді торговельного місця, але наявне при оренді нерухомого майна;
3) правовідносини, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, продовженні договору оренди торговельного місця, регулюються приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі - Правила торгівлі на ринках), і Положенням про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868 (далі - Положення № 868);
Сервисы для юристов