ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11784/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідс Блек Сі»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 (Ткаченко Б. О. - головуючий, судді Гаврилюк О. М., Сулім В. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 (суддя Маринченко Я. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідс Блек Сі»
про зобов`язання вчинити дії
(за участю представника відповідача - Слюзар Т.І.)
Історія справи
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» (далі - ТОВ «Транс-Гарант», позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідс Блек Сі» (далі - ТОВ «Олсідс Блек Сі», відповідач) про зобов`язання надати належним чином завірені копії первинних документів відповідно до наведеного в позові переліку.
2. Мотивує позов тим, що представник позивача неодноразово звертався до відповідача з адвокатськими запитами про надання копій договорів від 28.12.2019 №020742, від 07.06.2022№020771 та укладених на виконання цих правочинів первинних документів: актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, рахунків, актів звірки взаєморозрахунків. Проте відповідач з формальних мотивів відмовив в наданні позивачу копій первинної документації з приводу існуючих між сторонами господарських правовідносин, чим порушив право позивача на отримання інформації про такі правовідносини.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.02.2026, яке залишив без змін Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.04.2026, позов задовольнив. Зобов`язав відповідача надати позивачу належним чином завірені копії документів відповідно до переліку, наведеного в резолютивній частині судового рішення.
4. Суди встановили, що запитувана позивачем інформація (документи) стосувалась правовідносин між сторонами за укладеними між ними правочинами, а саме договорами від 28.12.2019 №020742 та від 07.06.2022 №020771. Відмовою з формальних підстав у наданні документів, які стосуються згаданих правочинів, відповідач порушив право позивача на володіння всім обсягом інформації (документів), що стосуються укладення та виконання правочинів між сторонами, а обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення і забезпечить поновлення порушеного права позивача.
Касаційна скарга
5. Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
6. За доводами відповідача суди обох інстанцій всупереч приписам статей 73, 74, 76, 77, 78 ГПК України не дослідили, чи існують в наявності у відповідача документи, які суд зобов`язав надати позивачу. Отже, суди встановили істотну для справи обставину існування між сторонами договірних правовідносин на підставі недопустимих доказів, необґрунтовано відхиливши клопотання відповідача про відсутність у нього спірних документів.
Позиція Верховного Суду
7. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на порушення відповідачем його права на отримання інформації щодо господарських правовідносин сторін унаслідок відмови у наданні копій первинних документів, які підтверджують існування між сторонами спору таких правовідносин.
8. Відповідач вважає, що права позивача не порушив, оскільки сам позивач є стороною тих правочинів, первинні документи за якими вимагає надати. При цьому позивач не обґрунтував, у чому саме полягає порушення його прав з боку відповідача, а суди не встановили, чи перебувають відповідні первинні документи у володінні відповідача.
9. Суди обох інстанцій погодились з позивачем та вважали, що відповідач порушив право позивача на володіння інформацією (документами), що стосуються укладення та виконання правочинів між сторонами, а обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, відповідає змісту порушеного права та забезпечить поновлення порушеного права позивача.
Сервисы для юристов