Постанова ВСУ від 06.05.2026 року у справі №904/2131/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/2131/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.

за участю представників: Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" - Труфанової О. С.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Нафта Плюс" - Купарєвої О. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2026

у справі № 904/2131/25

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Нафта Плюс"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви у справі про банкрутство

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", кредитор, банк, скаржник) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Нафта Плюс" (далі - "Опт Нафта Плюс", боржник).

Заява обґрунтована наявністю заборгованості боржника перед кредитором у розмірі 76 031 021, 17 грн, що виникла через порушення ТОВ "Опт Нафта Плюс" зобов`язань перед банком в частині повного та своєчасного розрахунку за винагороду за користування кредитом, що передбачено кредитними договорами № 4О15070И від 19.03.2015, № 4О15067И та № 4О15067И від 10.03.2015.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2026 у справі № 904/2131/25, відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Опт Нафта Плюс".

Судові рішення мотивовані наявністю між сторонами спору про право у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, кредитор (АТ КБ "Приватбанк") подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2026 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу кредитор мотивував підставою касаційного оскарження, визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судом апеляційної інстанції норм права (статей 204, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 39 КУзПБ, статей 73, 74, 76-79, 86, 236, 237 ГПК України) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, а саме:

- щодо обов`язковості договору, правомірності правочину та неможливості звільнення від виконання зобов`язання зі сплати винагороди через нерозуміння природи договору чи складність розрахунку (постанова Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19);

- щодо тлумачення поняття "спір про право" та необхідності його існування у вигляді поданого позову до моменту звернення кредитора із заявою про банкрутство, а не просто заперечень у відзиві (постанови Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19, від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 02.08.2023 у справі № 910/4288/22, від 07.07.2021 у справі № 904/5819/20);

- щодо належних доказів первинних документів, угод, виписок, розрахунків, якими підтверджуються грошові вимоги кредитора у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21);

- щодо процесуального обов`язку суду повно і всебічно перевірити розрахунок заборгованості, оцінити надані докази та, у разі незгоди з розрахунком, навести власні правові аргументи на його спростування (постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 925/636/22 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).