Постанова ВСУ від 06.03.2024 року у справі №923/1047/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 923/1047/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Разюк Г.П., судді: Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.)

від 20.12.2022

у справі № 923/1047/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ремпобуттехніка-Херсон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Дніпрофінансгруп", Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра"

про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги,

за участю представників учасників справи:

позивача - Тихоша Д.С.

відповідача 1 - Архіпов О.Ю.

відповідача 2 - Цуканова С.Г.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Ремпобуттехніка-Херсон" (далі - ПрАТ "Ремпобуттехніка-Херсон") звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") про визнання недійсним пункт додатку №1 до договору № GL48N718070_Ur_5 про відступлення прав вимоги від 20.08.2020, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", що стосується відступлення права вимоги до ПрАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" за кредитними договорами від 28.09.2007 № 310/МК/2007-840, № 309/МК/2007-840 та договором іпотеки, посвідченого 28.09.2007 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4963.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" за договором №GL48N718070_Ur_5, який за своєю правовою природою є договором факторингу набуло права вимоги та прийняло всі права та обов`язки, які виходять з валютного договору кредиту, при цьому в порушення вимог Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" останнє не має ліцензій на здійснення валютних операції, що є підставою для визнання спірного пункту договору недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсним пункт додатку №1 до договору № GL48N718070_Ur_5 про відступлення прав вимоги від 20.08.2020, укладеного між ПАТ "Комерційний Банк "Надра" та ТОВ "Фінансова Компанія "Дніпрофінансгруп", що стосується відступлення від ПАТ "Комерційний Банк "Надра" до ТОВ "Фінансова Компанія "Дніпрофінансгруп" права вимоги до ПрАТ "Ремпобуттехніка-Херсон" за кредитним договором № 310/МК/2007-840 від 28.09.2007 та кредитним договором № 309/МК/2007-840 від 28.09.2007 та договором іпотеки, посвідченим 28.09.2007 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4963.

2.2. Приймаючи відповідне рішення, місцевий господарський суд, посилаючись на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, від 31.10.2018 у справі № 465/646/11, від 11.10.2019 у справі № 910/13731/17 та від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц, зазначив про те, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу, який передбачає проведення валютних операцій, і це, відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зумовлює його недійсність.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2021 у справі № 923/1047/21 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, виходив з того, що за своєю правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу майнового права, укладеним банком під час розпродажу активів у процедурі ліквідації з метою розрахунку з кредиторами, тому не може бути віднесений до договорів факторингу.