ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8984/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії - Травянко Л.В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Констракшн» -
Літвінов Р.О., адвокат (дов. від 07.01.2025),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Констракшн»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 (суддя Балац С.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 (головуючий суддя: Скрипка І.М., судді: Хрипун О.О., Мальченко А.О.)
у справі № 910/8984/23
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії (далі - Адміністрація, позивач)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Констракшн» (далі - ТОВ «Агро Констракшн», відповідач, скаржник),
про стягнення 10 443 500,78 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Адміністрація звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агро Констракшн» про стягнення 10 443 500,78 грн, з яких: 4 005 747,74 грн суми невикористаного авансу, 2 014 711 грн пені, 779 170,15 грн штрафу, 1 602 299,10 грн 1% від сплаченої суми попередньої оплати за користування грошовими коштами та 2 041 572,79 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду від 27.09.2019 № 223-В-МИФ-19 (далі - Договір) щодо порушення строку виконання робіт та часткового невиконання робіт взагалі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 зі справи № 910/8984/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача невикористаний аванс у сумі 2 201 497,28 грн, 1% від сплаченої суми попередньої оплати за користування грошовими коштами у сумі 880 598,91 грн, та інфляційні втрати у сумі 1 121 662,86 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідачем виконані, а позивачем прийняті будівельні роботи за Договором за травень 2020 року та грудень 2020 року на загальну суму 1 824 005,86 грн, що підтверджується відповідними довідками за формою КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та актами за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, під час судового розгляду відповідачем доведено відповідними актами та довідками виконання підрядних робіт за Договором за лютий 2021 року на загальну суму 1 804 250,46 грн. Вказане загалом свідчить про невиконання підрядником робіт на загальну суму 2 201 497,28 грн невикористаного із заявленого у позові авансу. А тому суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог Адміністрації щодо стягнення зазначеної суми невикористаного авансу на користь позивача.
Стосовно вимог Адміністрації про стягнення неустойки (пені та штрафу), суди виснували про відсутність підстав для її задоволення, оскільки прострочення виконання боржником зобов'язання з виконання частини будівельних робіт за Договором не настало внаслідок прострочення кредитора, а саме: Адміністрацією не надано (не підготовлено) майданчик для виконання відповідачем будівельних робіт і позивачем не усунуті обставини, які об'єктивно перешкоджали виконанню підрядником частини таких робіт за Договором.
Щодо вимог про стягнення 1% від сплаченої суми попередньої оплати за користування грошовими коштами та інфляційних втрат, суди вирішили про часткову обґрунтованість таких вимог (у сумі 880 598,91 грн та 1 121 662,86 грн відповідно), приймаючи до уваги доведений позивачем розмір невикористаного авансу у сумі 2 201 497,28 грн та невиконання підрядником частини робіт за Договором. При цьому суди виходили з того, що розрахунок зазначених акцесорних вимог має визначатися з дати здійснення авансового платежу (з 21.12.2019), відповідно до положень пункту 13.5. Договору.
Так, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок 1% приймаючи до уваги суму невикористаного авансу, яка задоволена судом до стягнення, а саме: 2 201 497,28 грн х 1% х 40 місяців.
Сервисы для юристов