Постанова ВСУ від 05.11.2014 року у справі №6-171цс14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2014 року м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Гуля В.С.,Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І.,Лященко Н.П., Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л.,- розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів України до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання незаконним розпорядження державної адміністрації, недійсними договору купівлі-продажу і державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л и:

У квітні 2012 року заступник Дніпровського екологічного прокурора, в інтересах Державного комітету України із земельних ресурсів та державного агентства земельних ресурсів України, звернувся до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання незаконним розпорядження державної адміністрації, недійсним договору купівлі-продажу і державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року № 118 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3692 га у власність ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства на території Вишенківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_14 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 4505525.

29 червня 2010 року ОСОБА_14 відчужила ОСОБА_15 зазначену земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу.

Посилаючись на те, що земельна ділянка відноситься до земель водного фонду і не може бути передана у власність громадян, заступник Дніпровського екологічного прокурора просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року № 118 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишенківської сільської ради; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 450525 загальною площею 0,3692 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 червня 2010 року, зареєстрований у реєстрі № 2028; повернути вказану земельну ділянку, загальною площею 0,3692 га, з цільовим призначення для ведення селянського господарства, з ринковою вартістю 180 902 грн, що розташована в адміністративних межах Вишенківської сільської ради Бориспільського району у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації.

Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 13 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 6 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов заступника Дніпровського екологічного прокурора задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року № 118 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_14 Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 червня 2010 року, зареєстрований у реєстрі за № 2028, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_16 Повернуто вказану земельну ділянку загальною площею 0,3692 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, ринковою вартістю 180 902 грн, розташовану в адміністративних межах Вишенківської сільської ради Бориспільського району у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_14 та ОСОБА_15 задоволено, рішення апеляційного суду Київської області від 6 лютого 2013 року скасовано, залишено в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

У заяві про перегляд судових рішень заступник Генерального прокурора України порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 вересня 2013 року та направлення справи на новий касаційний розгляд із підстав неоднакового застосування норм матеріального права, а саме: статей 3, 4, 87-89 Водного кодексу України (далі - ВК України), статей 19-21, 58, 60, 61, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 50-54 Закону України «Про землеустрій», пункту 2.9 Порядку про погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434.

В обґрунтування заяви заступник Генерального прокурора України додав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2013 року, від 7 серпня 2013 року, від 12 червня 2013 року, від 23 жовтня 2013 року, від 26 березня 2014 року, від 2 липня 2014 року, від 9 липня 2014 року, від 14 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року та постанову Вищого господарського суду України від 1 квітня 2014 року, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовані зазначені правові норми. Заступник Генерального прокурора указує на те, що правові висновки касаційного суду про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції у наданих для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 22 січня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3692 га у власність ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Цим же розпорядженням вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_14 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 450525, зареєстрований 17 березня 2010 року.

Згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29 червня 2010 року ОСОБА_14 відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_15

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що межі прибережної захисної смуги не затверджено, а прокурором не надано належних доказів на підтвердження, що надана відповідачу земельна ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі та відноситься до земель водного фонду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надана ОСОБА_14 земельна ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі Канівського водосховища та належить до земель водного фонду, а тому договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_15, є недійсним, а земельна ділянка підлягає поверненню у власність держави.