П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2014 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І., Лященко Н.П.,Патрюка М.В., Романюка Я. М., Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., Онопенка В.В.,Сімоненко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_10 до обслуговуючого кооперативу «Вест-Тарханкут», третя особа - ОСОБА_11, про визнання недійсним рішення загальних зборів за заявою ОСОБА_11 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2012 року ОСОБА_10 звернулась до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Вест-Тарханкут» (далі - ОК «Вест-Тарханкут») про визнання недійсним рішення загальних зборів від 17 грудня 2011 року, оформленого протоколом № 5, посилаючись на те, що на зборах не було кворуму для їх проведення, члени кооперативу не були повідомлені про час, місце проведення і порядок денний зборів, рішення про відкликання голови кооперативу та про обрання ОСОБА_11 головою кооперативу прийняті з порушенням процедури, установленої пунктом 7.5 статуту кооперативу.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_10 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2012 року рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року скасовано, позов ОСОБА_10 задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів ОК «Вест-Тарханкут» від 17 грудня 2011 року, стягнуто з ОК «Вест-Тарханкут» на користь ОСОБА_10 судові витрати в розмірі 160 грн 95 коп.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_11 відхилено, рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2012 року залишено без змін.
16 грудня 2013 року надійшла заява ОСОБА_11 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У заяві про перегляд ОСОБА_11 порушує питання про скасування зазначеної ухвали з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права - статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію».
На обґрунтування заяви ОСОБА_11 додав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року, від 19 червня 2013 року та від 13 березня 2013 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію» у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 лютого 2014 року зазначену справу допущено до розгляду Верховним Судом України в порядку глави 3 розділу V ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_10 є членом ОК «Вест-Тарханкут».
17 грудня 2011 року в м. Дніпропетровську відбулися загальні збори членів ОК «Вест-Тарханкут», на яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, про затвердження порядку денного, внесення змін до статуту кооперативу, відкликання ОСОБА_12 з посади голови правління та із членів правління, обрання ОСОБА_11 головою правління, затвердження витрат кооперативу, виключення осіб із членів кооперативу, затвердження комісії з передачі повноважень, документів і печатки новому голові, затвердження списку членів кооперативу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на цих зборах були присутні та зареєстровані 10 членів кооперативу із загальної кількості членів кооперативу - 19 осіб, члени кооперативу, у тому числі й відсутні на зборах, про час і місце проведення загальних зборів 17 грудня 2011 року були належним чином повідомлені, а їхня незгода з прийнятим зборами рішенням не може бути підставою для визнання його недійсним у судовому порядку, оскільки питання, з яких зборами прийнято рішення, відносяться до внутрішньої діяльності кооперативу та не належать до компетенції суду.
При цьому суд зазначив, що про місце і час проведення загальних зборів 17 грудня 2011 року члени кооперативу були повідомлені завчасно - на зборах від 5 листопада 2011 року, а саме рішення з питань, віднесених до компетенції загальних зборів, прийнято більшістю членів кооперативу, склад яких визначено згідно зі списками станом як на день проведення зборів, так і згідно з протоколом № 4 попередніх зборів від 5 листопада 2011 року.
Скасовуючи зазначене рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд, з яким погодився й суд касаційної інстанції вважав, що матеріали справи не містять даних про повідомлення всіх членів кооперативу про час та місце проведення загальних зборів ОК «Вест-Тарханкут» 17 грудня 2011 року, кількісний склад членів кооперативу належно не визначений, порушено встановлену пунктом 7.5 статуту кооперативу процедуру обрання голови кооперативу, а тому права ОСОБА_10 на участь у зборах кооперативу як члена кооперативу є порушеними й підлягають захисту шляхом визнання недійсним оспорюваного рішення, як такого, що прийняте з порушенням вимог закону і статуту кооперативу.
Разом з тим із доданих до заяви про перегляд судових рішень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року, від 19 червня 2013 року та від 13 березня 2013 року, на які посилається заявник як на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, убачається, що інші члени ОК «Вест-Тарханкут»: ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - звертались до суду з аналогічними позовами про визнання недійсним цього самого рішення загальних зборів від 17 грудня 2011 року, з тих самих підстав, однак, ухвалюючи рішення у цих справах згідно із статтями 12, 15 Закону України «Про кооперацію» та скасовуючи рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про дотримання вимог закону й положень статуту кооперативу при прийнятті загальними зборами кооперативу оскаржуваного рішення. Ухвалюючи ці рішення, суд касаційної інстанції виходив із того, що позивачі всупереч вимогам статті 60 ЦПК України не довели факту відсутності кворуму на загальних зборах та не спростували висновок суду першої інстанції про загальний кількісний склад членів кооперативу - 19 осіб, з яких 10 - були присутні на зборах, більшість із них (9 із 10 осіб) голосували за прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, за одних і тих самих фактичних обставин та однакового правового регулювання правовідносин, суд касаційної інстанції, застосовуючи норми статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію», у судовому рішенні у справі, яка переглядається, та у наданих для порівняння судових рішеннях дійшов протилежних висновків щодо законності рішення загальних зборів ОК «Вест-Тарханкут» від 17 грудня 2011 року та дотримання вимог закону про порядок скликання і проведення загальних зборі членів кооперативу.
Аналіз наведених судових рішень свідчить про те, що неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права - статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію» потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Сервисы для юристов