ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 925/538/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явились,
відповідача - не з`явились,
розглянувши матеріали клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради
про ухвалення додаткового рішення
у справі №925/538/24
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради"
до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради
про стягнення 1 632 867,96 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Комунальне некомерційне підприємство "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (далі також Лікарня, позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (далі також Теплокомуненерго, відповідач) про стягнення 1 632 867,96 грн зайво сплачених коштів з оплати теплової енергії та гарячої води у результаті застосування необґрунтованих тарифів.
2. Господарський суд Черкаської області рішенням від 31.07.2024 у справі №925/538/24 позов задовольнив. Стягнув з Теплокомуненерго на користь Лікарні 1 632 867,96 грн зайво сплачених коштів та 24 493,02 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.10.2024 скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі №925/538/24 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з позивача на користь відповідача 29 391,62 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Теплокомуненерго подало заяву до суду апеляційної інстанції про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути з Лікарні 101 987,82 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
5. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 07.11.2024 заяву Теплокомуненерго про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково. Стягнув з позивача на користь відповідача 52 539,18 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовив.
6. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі №925/538/24.
7. Відповідач, у строк, встановлений ухвалою Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначав про безпідставність викладених у скарзі доводів та просив залишити оскаржувану додаткову постанову без змін.
8. Також, у відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначав попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат у суді касаційної інстанції та заявляв про те, що докази понесення ним судових витрат, які не будуть подані до закінчення судових дебатів у цій справі, будуть подані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки детальний опис послуг, наданих адвокатським об`єднанням, та докази їх оплати можуть бути надані суду лише після надання професійної правничої допомоги в повному обсязі.
9. Верховний Суд постановою від 22.01.2025 у справі №925/538/24 касаційну скаргу Лікарні залишив без задоволення. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі №925/538/24 залишив без змін.
10. 24.01.2025 відповідач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про ухвалення додаткової постанови у цій справі, якою стягнути з позивача на користь відповідача 62 962,66 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.
11. 31.01.2025 від Лікарні надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, в яких позивач просить відмовити у задоволенні відповідної заяви, посилаючись на те, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими.
12. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
Сервисы для юристов