П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
головуючого Колесника П.І., суддів:Барбари В.П.,Берднік І.С.,Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,Шицького І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства "Артемсіль" (далі - ДП "Артемсіль") про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року
у справі № 922/3131/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма-Віте" (далі - ПАТ "СК "Лемма-Віте") до
ДП "Артемсіль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (далі - ПАТ "Земельний банк"), про визнання недійсним договору,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року ПАТ "СК "Лемма-Віте" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ДП "Артемсіль" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії)
від 29 липня 2011 року № 07/24, укладеного між ДП "Артемсіль" і
ПАТ "СК "Лемма-Віте".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний договір не відповідає вимогам частини 2 статті 586 Цивільного кодексу України (далі -
ЦК України), частини 2 статті 17 Закону України "Про заставу", оскільки спірним договором відповідач здійснив відчуження майнових прав (права вимоги на депозитний вклад за депозитним договором від 28 лютого
2005 року № 01-05/Д), що були предметом застави за договором застави майнових прав від 24 грудня 2007 року № 43-05/3-4, без згоди заставодержателя - ПАТ "СК "Лемма-Віте".
Рішенням господарського суду Харківської області від 10 жовтня
2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 січня 2015 року, позовні вимоги задоволено, визнано договір про відступлення права вимоги (цесії) від 29 липня
2011 року № 07/24 недійсним.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 травня
2015 року у справі № 922/3131/14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 січня 2015 року залишено без змін.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Вищий господарський суд України погодився з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що відчуження відповідачем права вимоги за депозитним договором від 28 лютого 2005 року № 01-05/Д у порушення приписів частини 2 статті 586 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843656/ed_2015_04_07/pravo1/T030435.html?pravo=1>, частини 2 статті 17 Закону України "Про заставу" <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_109/ed_2014_10_30/pravo1/T265400.html?pravo=1>, частини 1 статті 203 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843241/ed_2015_04_07/pravo1/T030435.html?pravo=1> відбулося без згоди заставодержателя (ПАТ "Земельний банк"), що є підставою для визнання договору відступлення права вимоги (цесії) від 29 липня 2011 року
№ 07/24 недійсним відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України.
Не погоджуючись із постановою Вищого господарського суду України від 13 травня 2015 року у справі № 922/3131/14, ДП "Артемсіль" у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України (далі -
ГПК України) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 11116 ГПК України, просило скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, посилаючись на неоднакове застосування цим судом положень частини 1 статті 203, частини 1 статті
215 ЦК України.
На обґрунтування зазначених підстав заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 03 березня 2015 року у справі
№ 922/2126/14 та копію постанови Верховного Суду України від 03 червня
2015 року у справі № 3-198г15/11/16, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано зазначені норми матеріального права у подібних правовідносинах.
У постанові Вищого господарського суду України від 03 березня
Сервисы для юристов