ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій і бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, в якому просив: визнати протиправними дії та бездіяльність Верховної Ради України щодо ненадання офіційного роз'яснення положень частини другої статті 40 та частини другої статті 43 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV); зобов'язати Верховну Раду України надати офіційне роз'яснення частини другої статті 40 та частини другої статті 43 Закону № 1058-IV.
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем вимог статті 40 Конституції України, статті 7 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Вищий адміністративний суд України постановою від 9 вересня 2014 року в задоволенні позову ОСОБИ_1 відмовив.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що Верховна Рада України при розгляді звернення позивача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, встановлених пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення - про задоволення позову.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБИ_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установив Вищий адміністративний суд України, ОСОБА_1 2 квітня 2014 року направив звернення до Верховної Ради України України, у якому просив надати йому офіційне роз'яснення положень частини другої статті 43 Закону № 1058-IV стосовно врахування заробітної плати (доходу) при розрахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, та вказати, на підставі якої статті Закону № 1058-IV визначається коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії.
Відділ з питань звернень громадян апарату Верховної Ради України надав відповідь від 29 квітня 2014 року № 09-0757.06.03/38-04.14 про направлення звернення на розгляд до Генеральної прокуратури України з проханням повідомити позивача про прийняте рішення. Копію звернення направлено до Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 75 Основного Закону України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Статтею 85 Конституції України встановлені повноваження Верховної Ради України. При цьому Конституцією України не передбачено повноважень Верховної Ради України щодо надання роз'яснень положень законів України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002 щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України як представницький орган державної влади - парламент - є єдиним органом законодавчої влади, який має колегіальний характер і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на чотири роки на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.
Тлумачення Закону віднесено до компетенції Конституційного Суду України, але таке тлумачення здійснюється із дотриманням процедури звернення до цього Суду.
Відповідно до статті 121 Конституції України представництво інтересів громадян у суді у випадках, визначених законом, здійснює прокуратура.
Зважаючи на те, що Верховна Рада України не наділена правом надавати роз'яснення законодавства, Вищий адміністративний суд України дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності направлення звернення позивача до Генеральної прокуратури України як до органу, який у випадках, визначених законом, здійснює представництво інтересів громадян.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБИ_1 відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців М.Б. Гусак О.А. КороткихО.В. Кривенда П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко В.Л. Маринченко І.Л. Самсін О.О. Терлецький
Сервисы для юристов