ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/157/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 (головуючий - Тихий П. В., судді: Гетьман Р. А., Плахов О. В.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 28.08.2025 (суддя Паламарчук В. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»
про стягнення 7 934 749,15 грн
(за участю представників: позивача - Будова Н.М., відповідача - Самоходський Є.О.)
Історія справи
Обставини справи, встановлені судами
1. 27.10.2021 при прямуванні поїзду №2820 сталося сходження 12 порожніх вагонів у хвостовій частині поїзда з 49-го по 60-й вагон за напрямком рухом порожнього напіввагону №68001650. Схід вагонів призвів до пошкодження колії, стрілочних переводів, опори контактної мережі, внаслідок чого сталося падіння жорсткої поперечини і з її пошкодженням, тощо.
2. Власником вагону №68001650 є Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ ««Полтавський ГЗК», відповідач).
3. Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», позивач) провело службове розслідування згаданої транспортної події, за результатами якого склало акт від 09.11.2021 та протокол наради по розгляду транспортної події від 19.11.2021, за змістом яких настання транспортної події обумовлено рядом причин, що виникли внаслідок порушення відповідачем вимог нормативних документів з безпеки руху.
4. За висновком від 17.11.2021 №ЦРБ-16/1857, складеним директором Департаменту безпеки руху Кротом В., транспорту подію - сходження з рейок 12 порожніх вагонів на станції Чорнорудка Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» класифіковано аварією, яка стала можливою внаслідок не виконання власником вагону № 68001650 вимог законодавства з безпеки руху, а саме незабезпечення власником технічно справного утримання вагону.
5. Згідно з висновком судової комплексної інженерно-транспортної експертизи №1660-Е від 18.04.2025 безпосередньою технічною причиною сходу з рейок вантажних вагонів поїзда №2820 на 994 км перегону «Фастів - Козятин» є вкочування колеса першої колісної пари вагона №68001650 на праву по ходу руху поїзда головку рейки на пк 10 994 км станції Чорнорудка. Також експерт деталізував сукупність причин та факторів, які призвели до вказаної аварії.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
6. АТ «Укрзалізниця» звернулося до суду з позовом до ПрАТ «Полтавський ГЗК» про стягнення 7 934 749,15 грн збитків.
7. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що схід вагонів на станції Чорнорудка 27.10.2021 стався у зв`язку з несправністю вагона №68001650, власником якого є відповідач. Транспортна подія стала можливою внаслідок не виконання відповідачем вимог статті 68 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць), пунктів 9.1, 9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №411 від 20.12.1996 (далі - Правила технічної експлуатації), статей 16, 36 Закону України «Про транспорт», статей 3, 10, 11 Закону України «Про залізничний транспорт».
8. У результаті виконання робіт по ліквідації наслідків сходу вагонів було затримано 88 пасажирських поїздів, 35 приміських поїздів, поїзд №2820 затриманий на шляху прямування. З метою усунення наслідків аварії позивач вживав ряд технічних заходів, у тому числі з усунення пошкодження 189 м колії, 3 стрілочних переводи, опору контактної мережі, внаслідок чого сталося падіння жорсткої поперечини і з її пошкодженням. За розрахунком позивача загальні матеріальні витрати, заподіяні йому в результаті транспортної пригоди, склали 7 934 749,15 грн.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Господарський суд Полтавської області рішенням від 28.08.2025, яке залишив без змін Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.09.2025, в позові відмовив.
10. Суди обох інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в сукупності, констатували, що наявний у справі висновок комплексної інженерно-технічної експертизи від 18.04.2025 №1660-Е спростовує висновок Департаменту безпеки руху №ЦРБ-16/1857 від 17.11.2021, на який посилається позивач у якості доказу вини відповідача в аварії. Інші докази які б підтверджували вину відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між допущеним відповідачем порушенням та розміром шкоди в матеріалах справи відсутні. При цьому висновок Департаменту безпеки руху за №ЦРБ-16/1857 від 17.11.2021 не може бути належним доказом вини ПрАТ «Полтавський ГЗК», оскільки в ньому викладене лише припущення щодо ймовірності причини сходження рухомого складу.
Касаційна скарга
11. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Сервисы для юристов