П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 вересня 2014 року м. КиївСудові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,суддів:Балюка М.І.,Гуменюка В.І.,Романюка Я.М., Барбари В.П.,Жайворонок Т.Є.,Сеніна Ю.Л., Берднік І.С.,Лященко Н.П.,Шицького І.Б., - Григор'євої Л.І.,Охрімчук Л.І., Гуля В.С.,Патрюка М.В., розглянувши на спільному судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 до Львівської міської ради, обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа - мале приватне підприємство «МПМ», про скасування реєстрації права власності на будинок та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за заявою Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року,
в с т а н о в и л и :
У листопаді 2008 року ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 звернулись до суду з позовом до Львівської міської ради, обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про скасування реєстрації права власності на будинок і витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Зазначали, що вони є співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Радянської районної Ради народних депутатів м. Львова від 26 травня 1987 року № 271 затверджено реєстр житлових будинків (будівель), що належать місцевим Радам по Радянському району м. Львова, до якого віднесено й указаний будинок. На підставі зазначеного рішення 21 січня 2005 року обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було зареєстровано право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради та видано витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 січня 2005 року.
Посилаюсь на те, що реєстрація права власності на спірний житловий будинок за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради проведена з порушенням вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, у зв'язку із чим порушено їхні права як власників приватизованих квартир цього будинку та співвласників допоміжних приміщень будинку, просили скасувати реєстрацію права власності на зазначений будинок і витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 січня 2005 року, виданий обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 7 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 задоволено: скасовано реєстрацію права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, від 21 січня 2005 року та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 січня 2005 року, виданий обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» територіальній громаді в особі Львівської міської ради на будинок у цілому на підставі рішення Франківського районного виконавчого комітету м. Львова від 26 травня 1987 року № 271.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року, рішення Франківського районного суду м. Львова від 7 грудня 2010 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 відмовлено.
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року Генеральна прокуратура України порушує питання про скасування зазначеної ухвали та рішення апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції частини першої статті 2, частин другої та третьої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування заяви Генеральна прокуратура України надала постанову колегії суддів Вищого господарського суду України від 20 липня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2012 року, в яких, на її думку, по-іншому застосовано зазначені правові норми.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 до Львівської міської ради, обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа - мале приватне підприємство «МПМ», про скасування реєстрації права власності на будинок та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві Генеральної прокуратури України доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 360-5 ЦПК України суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Радянської районної Ради народних депутатів м. Львова від 26 травня 1987 року № 271 затверджено реєстр житлових будинків (будівель), що належать місцевим Радам по Радянському району м. Львова, до якого віднесено й житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1
На підставі зазначеного рішення 21 січня 2005 року обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було видано як дублікат реєстраційного посвідчення від 8 лютого 1988 року витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради.
Позивачі є власниками квартир у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ними не створювалось.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, з посиланням на Інструкцію про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджену Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, дійшов висновку про те, що витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, про скасування якого було заявлено позов, є дублікатом реєстраційного посвідчення, виданого 8 лютого 1988 року на підставі рішення виконавчого комітету Радянської районної Ради народних депутатів м. Львова від 26 травня 1987 року № 271, яке ніким у встановленому законом порядку не оспорене.
Разом із тим у судових рішеннях, які надані заявником як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 2, частин другої та третьої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», частини другої статті 382 ЦК України, оспорювались рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, на підставі яких житлові будинки були передані у власність територіальної громади чи у власність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (тобто оспорювалось набуття права власності, а не його оформлення).
Таким чином, зміст доданих до заяви судових рішень, на які посилається заявник, обґрунтовуючи підстави подання ним заяви про перегляд судового рішення, їх порівняння із судовим рішенням, яке переглядається, не дають підстави для висновку, що суди під час розгляду двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Ураховуючи те, що надані заявником судові рішення не є прикладами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви.
Отже, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, у зв'язку з чим відповідно до частини першої статті 360-5 ЦПК України в задоволенні заяви Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали суду касаційної інстанції Верховним Судом України слід відмовити.
Керуючись статтями 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л и :
У задоволенні заяви Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2013 року відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий А.Г. Ярема Судді:М.І. Балюк В.П. Барбара І.С. Берднік Л.І. Григор'єва В.С. Гуль В.І. Гуменюк Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко Л.І. Охрімчук М.В. Патрюк Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін І.Б. Шицький
Сервисы для юристов