П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючогоЛященко Н.П.,суддів:Григор'євої Л.І.,Романюка Я.М.,Сімоненко В.М.Гуменюка В.І.,Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,Охрімчук Л.І.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки «Народна довіра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за заявою кредитної спілки «Народна довіра» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2013 року кредитна спілка «Народна довіра» (далі - КС «Народна довіра») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.
Зазначала, що 2 вересня 2011 року між нею та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № ІК/11-142, відповідно до якого КС «Народна довіра» надала ОСОБА_4 кредит у розмірі 40 тис. грн зі сплатою 5 % річних на строк до 20 вересня 2014 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між спілкою та ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № ІК/11-142-П від 2 вересня 2011 року, за умовами якого поручителі взяли на себе зобов'язання відповідати всім своїм майном за виконання боржником умов кредитного договору.
Посилаючись на те, що з 25 серпня 2012 року боржник не виконує взяті на себе зобов'язання, унаслідок чого утворилася заборгованість, що станом на 1 червня 2013 року складала 56 575 грн 35 коп., позивач просив стягнути її на свою користь солідарно з відповідачів.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 листопада 2013 року в задоволенні позову КС «Народна довіра» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову КС «Народна довіра»: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС «Народна довіра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 488 грн 96 коп. та судові витрати у справі в розмірі 468 грн 38 коп. з кожного.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено: рішення апеляційного суду Херсонської області від 11 березня 2014 року в частині позовних вимог КС «Народна довіра» до ОСОБА_3 скасовано, залишено в цій частині в силі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 листопада 2013 року. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2015 року КС «Народна довіра» порушує питання про скасування ухваленого у справі судового рішення касаційної інстанції та залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини 1 статті 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме частини 1 статті 523, частини 3 статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення КС «Народна довіра» посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року, на ухвалу Верховного Суду України від 18 квітня 2012 року та на постанови Верховного Суду України від 26 грудня 2011 року та від 17 квітня 2013 року.
КС «Народна довіра» вказує на те, що правові висновки Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування зазначених норм матеріального права не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції, в наданих для прикладу судових рішеннях, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 2 вересня 2011 року між КС «Народна довіра» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № ІК/11-142, за умовами якого позичальнику надано грошові кошти у формі відновлювальної кредитної лінії на суму 40 тис. грн на строк до 20 вересня 2014 року (а.с. 31-32).
2 вересня 2011 року між КС «Народна довіра» та ОСОБА_4 укладено додатковий договір № 1/ІК/11-142 до кредитного договору № ІК/11-142, за умовами якого КС «Народна довіра» надала ОСОБА_4 транш у розмірі 40 тис. грн, а останній зобов'язався повернути транш та відсотки за користування кредитом відповідно до графіка повернення коштів у строк до 20 вересня 2014 року. Згідно з видатковим касовим ордером ОСОБА_4 отримав кошти за додатковим договором № 1/ІК/11-142 безпосередньо в касі КС «Народна довіра» (а.с.10).
Того ж дня на забезпечення виконання позичальником узятих на себе зобов'язань між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір поруки № ІК/11-142-П, відповідно до умов якого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 як солідарні поручителі зобов'язалися всім своїм майном відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 зобов'язань, що випливають з кредитного договору.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 77).
З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_4 допустив порушення умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів. На вимогу банку ні позичальник, ні поручителі, отримавши у передбаченому порядку повідомлення, не сплатили прострочену заборгованість, яка станом на 12 вересня 2012 року складала 37 342 грн 43 коп. (а.с. 15), у зв'язку з чим їм було надіслано вимогу про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором та повернення суми позики та передбачених договором відсотків у повному обсязі.
Таким чином, зважаючи на те, що позичальник порушив свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором відсотків, станом на день його смерті за ним рахувалася заборгованість в розмірі 53 488 грн 96 коп., з яких 34 973 грн 88 коп. заборгованості за кредитом та 18 515 грн 08 коп. - заборгованість за відсотками.
Згідно з відомостями нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є мати померлого - ОСОБА_5, дружина померлого - ОСОБА_1, донька померлого - ОСОБА_6 та син померлого - ОСОБА_2, який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1
Відмовляючи в задоволенні позову КС «Народна довіра», суд першої інстанції виходив з того, що позивач реалізував захист свого права на стягнення заборгованості за кредитним договором у спосіб, передбачений статтею 18 ЦК України - шляхом звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на борговому документі, а тому має право на виконання зазначеного виконавчого документа в порядку виконавчого провадження. Крім того, суд вважав, що немає підстав для стягнення заборгованості з поручителів, оскільки вони не давали згоди відповідати за зобов'язаннями нових боржників - спадкоємців, а також поручителі не є солідарними боржниками між собою.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову КС «Народна довіра», суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з умовами договору поруки поручителі зобов'язались відповідати за зобов'язаннями боржника в повному обсязі, отже, є підстави для солідарного стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором, а ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець ОСОБА_4 прийняла спадщину, а тому також повинна відповідати за зобов'язанням у межах спадкової маси.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог до ОСОБА_3 та залишаючи в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_3 після смерті боржника ОСОБА_4 немає, оскільки поручитель не давав згоди відповідати за нових боржників після смерті первісного боржника.
Ухвала Верховного Суду України від 18 квітня 2012 року не може бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки вона прийнята за наслідками перегляду справи у зв'язку з винятковими обставинами і не є рішенням суду касаційної інстанції.
Сервисы для юристов