ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України (далі -Держмитслужба), Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановила:
У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ Держмитслужби від 23 березня 2011 року № 508-к «По особовому складу митних органів» (далі - наказ № 508-к) про припинення перебування його на державній службі в митних органах України, поновити його на посаді та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Звільнення вважає незаконним, оскільки: він не порушив Присяги державного службовця (далі - Присяга); рішення про звільнення прийнято з грубим порушенням вимог Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (далі -Статут), Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом Держмитслужби від 13 серпня 2010 року № 918 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2011 року за № 154/18892; далі -Інструкція).
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року, позов задовольнив.
Суди встановили, що ОСОБА_1 працював на посаді інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Митниці.
Держмитслужба наказом № 508-к припинила перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) за порушення Присяги.
Підставою для цього стали відображені у доповідній записці результати (обставини) перевірки правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщувалися в зоні діяльності Митниці, таких суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, як товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-плюс», приватних підприємств «Сідісофтпром» і «Сідіософтпром», проведеної на підставі наказу Держмитслужби від 9 березня 2011 року № 175. Згідно з висновками перевірки ОСОБА_1 усупереч пунктам 2.1, 2.3, 2.12 посадової інструкції інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Митниці, затвердженої начальником Митниці, неналежно й несумлінно ставився до виконання покладених на нього обов'язків зі здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших предметів, які переміщувалися через митний кордон України. Конкретний прояв порушень полягав у том, що ОСОБА_1 допускав невиправдано і необґрунтовано тривалу в часі процедуру переміщення товару з пункту пропуску до вантажного митного комплексу, хоча відстань між цими об'єктами була невеликою, а також не вніс до електронних копій попередніх повідомлень відомості про ідентифікаційні ознаки митного забезпечення наявного у вантажному відсіку транспортного засобу чи вантажному місці або накладеному на нього, що передбачено пунктом 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 8 грудня 1998 року № 771 (з наступними змінами; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 1999 року за № 42/3335; було чинним на час виникнення спірних відносин).
Суди погодилися з доводами й обґрунтуванням позивача, визнали дії Держмитслужби протиправними і скасували наказ № 508-к.
Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій і ухвалою від 16 вересня 2014 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року залишив без змін.
У заяві про перегляд справи Верховним Судом України Митниця зазначила, що касаційний суд положення пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-ХІІ в подібних правовідносинах застосував по-різному.
Зокрема, переконує в тому, що умисне несумлінне виконання державним службовцем своїх обов'язків через його недостатній рівень ділових та моральних якостей має розцінюватися як порушення Присяги, що є самостійною підставою для припинення державної служби. Таке ставлення державного службовця до своїх обов'язків не є дисциплінарним порушенням, що потребує дотримання процедури звільнення з митних органів, передбаченої Статутом, Положенням про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 року № 97, та Інструкцією.
Просить скасувати рішення суду касаційної інстанції та постановити нове - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Як на приклад неоднакового правозастосування послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року [справи №№ К/9991/50805/12, К/9991/490/12(К/9991/49677/12)], у яких, на думку заявника, норми матеріального права застосовані правильно, відповідно до їх точного змісту.
У контексті заявлених вимог колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.
Правова ситуація, що викликала припинення перебування на державній службі працівника митних органів за порушення Присяги на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-ХІІ, яка за змістом і суттю подібна до зазначеної в оскарженому рішенні, раніше була предметом розгляду та оцінки Верховного Суду України, який з цього приводу сформулював такий правовий висновок.
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги має бути ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.
У справі, що переглядається, рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів митної служби за неналежне і несумлінне виконання своїх службових обов'язків прийнято з порушенням процедури звільнення, врегульованої Інструкцією, не містить мотивування неможливості застосування до проступку ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та водночас необхідності удатися до такого крайнього виду відповідальності як припинення державної служби за порушення Присяги.
Оскільки суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, тому в задоволенні заяви Митниці слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Сервисы для юристов