ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/1235/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.
та представників сторін:
позивача: Богатирьов С.А.,
відповідача: Буханистий О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда Плюс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025
та рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024
у справі № 910/1235/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда Плюс"
до Київської міської ради
про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та укладеною угоди про поновлення договору оренди,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаванда Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просило:
- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 0,1928 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 4 у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:91:168:0031, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23.12.2004 за реєстровим № 1221, з договором про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 1591, та угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки, затвердженою рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2017, на той самий строк і на тих самих умовах;
- визнати укладеною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаванда Плюс" та Київською міською радою, у запропонованій позивачем редакції.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач належним чином виконував умови договору та дотримався встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» порядку поновлення договору оренди, звернувшись до відповідача у встановлений договором строк з відповідним повідомленням та проектом додаткової угоди з метою реалізації переважного права на його поновлення. Однак відповідач протягом одного місяця звернення позивача не розглянув та не заперечив проти поновлення договору.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 позов було задоволено. В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції до її зміни згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі - Закон № 340-IX). З огляду на належне виконання позивачем своїх обов`язків за договором, своєчасне повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, із наданням проекту додаткової угоди, а також відсутність заперечень орендодавця протягом одного місяця, вимоги позивача про необхідність поновлення договору є обґрунтованими. При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про неналежне виконання позивачем обов`язків за договором в частині сплати орендних платежів, строку завершення забудови земельної ділянки, невідповідності у експертному звіті кількості машино-місць проектній документації, з посиланням на їх не підтвердження належними доказами.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено повністю. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону № 340-IX зазначив, що поновлення укладеного між сторонами договору має здійснюватися за правилами ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент його укладення, тобто станом на 23.12.2004, яка не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення органу місцевого самоврядування, яке у даному випадку було відсутнє.
Постановою Верховного Суду від 21.02.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 скасовано, а справу № 910/1235/22 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції Верховний Суд зазначив, зокрема, що з урахуванням правових висновків, викладених у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 906/1314/21, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору на новий строк, звернення позивача з позовом до суду та ухвалення судових рішень у справі діяла нова редакція Закону України «Про оренду землі» із внесеними змінами, а тому суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення вказаного Закону в редакції, чинній на момент укладання договору. У зв`язку з цим хибним є висновок апеляційного суду про неможливість поновлення договору на новий строк у судовому порядку без відповідного рішення про це орендодавця, внаслідок чого апеляційний суд фактично не розглянув спір у справі по суті. При цьому місцевий господарський суд також допустився помилки, застосувавши до спірних правовідносин редакцію ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка була чинною до внесення змін згідно з Законом № 340-IX. Крім цього, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції належним чином не дослідили зібрані у справі докази, не встановивши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та які є достатньою підставою відповідно до норм матеріального права для визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною у спосіб, визначений позивачем, що унеможливило встановлення істотної для вирішення даного спору фактичної обставини належного та добросовісного виконання позивачем умов договору, зокрема не встановлено: (1) коли позивач виготовив проектну документацію та чи була вона затверджена у встановленому порядку, у контексті загального строку користування позивачем земельною ділянкою; (2) який саме строк забудови земельної ділянки був встановлений проектною документацією з урахуванням строку дії договору (до 31.12.2021); (3) на якій стадії перебуває процес забудови земельної ділянки, яку позивач займає з 2004 року, та чи розпочато таке будівництво взагалі.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 (суддя Павленко Є.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 (колегія суддів у складі: Сибіга О.М. - головуючий, Гончаров С.А., Тищенко О.В.), у задоволенні позову відмовлено.
Як встановлено судами, 23.12.2004 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда Плюс» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1928 га у м. Києві по вул. Обсерваторній, 4 (кадастровий номер 8000000000:91:168:0031) з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхового житлового будинку строком на 5 років.
Сервисы для юристов