П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2014 року м. КиївСудова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П., суддів:Берднік І.С.,Колесника П.І., Гуля В.С.,Потильчака О.І., Ємця А.А.,Шицького І.Б., - Жайворонок Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Комсомольськ Полтавської області (далі - ВАТ «Полтавський ГЗК») про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 21 квітня 2010 року в справі № 8/348а-20/142 за позовом компанії Gilson Investments Limited, UK, в особі представництва в м. Донецьку (далі - компанія Gilson Investments Limited) до компанії Emsworth Assests Limited, UK, в особі представництва в м. Донецьку (далі - компанія Emsworth Assests Limited), компанії Calefort Developments Limited, London, UK (далі - компанія Calefort Developments Limited), компанії Trimcroft Services Limited, London, UK (далі - компанія Trimcroft Services Limited), компанії Eastcoast United Inc., Wilmington, USA (далі - компанія Eastcoast United Inc.), компанії Statex Corp., Albany, USA (далі - компанія Statex Corp.), компанії Newport Inc., Cheyenne, USA (далі - компанія Newport Inc.), компанії Sayers Holdings Limited, Larnaca Republic of Cyprus (далі - компанія Sayers Holdings Limited), акціонерного банку «ІНГ Банк Україна», м. Київ (далі - АБ «ІНГ Банк Україна»), та закритого акціонерного товариства «Ділові партнери», м. Київ (далі - ЗАТ «Ділові партнери»), третя особа: ВАТ «Полтавський ГЗК», про визнання недійсними договору про блокування та договору купівлі-продажу цінних паперів,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2005 року компанія Gilson Investments Limited звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 листопада 2002 року уповноваженими представниками компаній Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assests Limited, Gilson Investments Limited (компанії-продавці), Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited (компанії-покупці), ЗАТ «Ділові партнери» (представник компаній-покупців) та АБ «ІНГ Банк Україна» (зберігач цінних паперів) було підписано договір купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів між компаніями-покупцями, компаніями-продавцями та АБ «ІНГ Банк Україна» було також укладено договір про блокування від 18 листопада 2002 року № 15б/бол.
Після збільшення позовних вимог компанія Gilson Investments Limited просила визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 18 листопада 2002 року № К-1911/27 та договір про блокування від 18 листопада 2002 року № 15б/бол.
Позовні вимоги мотивовано тим, що договір про блокування може відповідати вимогам законодавства лише у разі, коли всі продавці та покупці цінних паперів мали ліцензії на здійснення професійної діяльності по випуску та обігу цінних паперів на момент підписання договору, або до участі в угоді на підставі договору комісії чи доручення залучено професійного торговця цінними паперами. Однак продавці та покупці цінних паперів відповідних ліцензій не отримували, водночас із умов договору вбачається, що продавці та покупці не залучали професійного торговця цінними паперами. Участь ЗАТ «Ділові партнери» у договорі купівлі-продажу в якості професійного торговця цінними паперами і повіреного покупців була номінальною та не відповідала вимогам, що висуваються законодавством до такої участі.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 січня 2010 року, в задоволенні позову про визнання недійсним договору про блокування та договору купівлі-продажу цінних паперів відмовлено; в частині позовних вимог компанії Gilson Investments Limited до компаній Eastcoast United Inc. та Statex Corp. провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21 квітня 2010 року рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасовано в частині відмови у задоволенні позову. В цій частині прийнято нове рішення, яким позов компанії Gilson Investments Limited задоволено: визнано недійсними з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів від 18 листопада 2002 року № К-1911/27 та договір про блокування від 18 листопада 2002 року № 15б/бол. У решті судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.
Крім того, судовими рішеннями, які набрали законної сили, у цій справі припинено провадження щодо компаній Sayers Holdings Limited, Newport Inc., Eastcoast United Inc. та Statex Corp., які є покупцями за оскаржуваним договором купівлі-продажу цінних паперів.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2014 року за клопотанням ВАТ «Полтавський ГЗК» поновлено пропущений строк, встановлений ч. 1 ст. 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), допущено до провадження Верховного Суду України господарську справу № 8/348а-20/142 для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21 квітня 2010 року.
У заяві про перегляд постанови суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 ГПК України, ВАТ «Полтавський ГЗК» просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 21 квітня 2010 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» та Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 березня 2011 року у справі № 9/486 та від 20 квітня 2004 року у справі № 14/65Д/03-17/386Д, у яких, на думку заявника, суд касаційної інстанції по-іншому застосував норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 листопада 2002 року уповноваженими представниками компаній Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assests Limited, Gilson Investments Limited (продавці), Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited (покупці), ЗАТ «Ділові партнери» (представник покупців) та АБ «ІНГ Банк Україна» (зберігач цінних паперів) було підписано договір купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27.
Відповідно до умов цього договору компанії-продавці (Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assests Limited, Gilson Investments Limited) передали у власність компаній-покупців (Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited) прості іменні акції емітента - ВАТ «Полтавський ГЗК» - у загальній кількості 26 490 518 штук, а компанії-покупці прийняли та оплатили зазначені акції загальною вартістю 27 000 000 доларів США.
Крім уповноважених фізичних осіб інтереси покупців за договорами доручення були також представлені ЗАТ «Ділові партнери» - професійним торговцем цінними паперами (дозвіл сер. АА № 318811 на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, виданий Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29 квітня 2002 року).
Зберігачем цінних паперів виступав АБ «ІНГ Банк Україна», який на час укладення договору мав ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності сер. АА № 240808.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 18 листопада 2002 року № К-1911/27 між компаніями-покупцями, компаніями-продавцями та АБ «ІНГ Банк Україна» було укладено договір про блокування від 18 листопада 2002 року № 15б/бол.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що:
- чинне на час укладення спірних договорів законодавство передбачало ліцензування лише професійної діяльності на ринку цінних паперів, а продавці та покупці такою діяльністю не займалися;
- законодавство України не містить: заборони щодо вчинення правочину кількома представниками від імені сторони, яку вони представляють; вичерпного переліку юридично значимих дій, які має вчинити торговець цінними паперами під час здійснення такого виду професійної діяльності як торгівля цінними паперами;
- на момент укладення спірного договору АБ «ІНГ Банк Україна» мав ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності.
Частково скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та задовольняючи позов, суд касаційної інстанції виходив із того, що будь-яка операція, пов'язана з купівлею-продажем цінних паперів, є професійною діяльністю. Підписання договору зі сторони покупця торговцем цінних паперів суперечило законодавству, чинному на час укладення спірного правочину.
Разом із тим у постановах Вищого господарського суду України від 17 березня 2011 року у справі № 9/486 та від 20 квітня 2004 року у справі № 14/65Д/03-17/386Д, на які посилається заявник як на підставу для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що:-
Сервисы для юристов