ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (правонаступником якого є Міністерство з питань житлово-комунального господарства України; далі - Міністерство) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2014 року ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Міністерства щодо невиплати йому грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів (далі - грошова допомога) та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити цю грошову допомогу.
На обґрунтування позову ОСОБА_11 зазначив, що відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII) йому як державному службовцю при виході на пенсію має бути виплачено грошову допомогу.
Суди встановили, що ОСОБА_11 наказом від 3 травня 2007 року № 15 «ОС» призначений за переведенням на посаду головного спеціаліста відділу експлуатації та ліцензування управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - Управління) Міністерства. Згідно з наказом від 6 грудня 2007 року № 157 «ОС» продовжено термін перебування ОСОБА_11 на державній службі до 10 червня 2008 року відповідно до статті 23 Закону № 3723-XII. Наказом від 3 березня 2008 року № 61 «ОС» ОСОБА_11 переведений на посаду головного спеціаліста відділу експлуатації та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Управління Міністерства.
На підставі наказу Міністерства від 2 червня 2008 року № 174 «ОС» «Про звільнення ОСОБА_11» з 10 червня 2008 року позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу експлуатації та розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Управління Міністерства згідно зі статтею 23 Закону № 3723-XII.
Пунктом 2 цього наказу заступника начальника управління-начальника відділу планування бюджетних програм фінансово-економічного управління Міністерства зобов'язано виплатити ОСОБА_11 грошову компенсацію за невикористані дні відпусток та грошову допомогу в розмірі 10 місячних окладів у зв'язку з виходом на пенсію, після пред'явлення документів, що підтверджують встановлення пенсії державного службовця.
ОСОБА_11 до звільнення з указаної посади отримував з 11 грудня 2007 року пенсію за віком.
Солом'янський районний суд міста Києва рішенням від 21 лютого 2012 року позов ОСОБА_11 до державного підприємства «Укрводсервіс», третя особа - управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва (далі - управління ПФУ), про зарахування періодів роботи до стажу державної служби задовольнив та визнав періоди роботи позивача з 2 січня 1989 року по 3 квітня 1992 року в міжобласному об'єднанні «Рембудводексплуатація» і з 3 квітня 1992 року по 10 січня 1997 року в державному галузевому об'єднанні «Укрводексплуатація» такими, що відносяться до періоду перебування на державній службі, та зарахував їх до стажу державної служби. Вказане судове рішення набрало законної сили.
Після пред'явлення судового рішення до пенсійного органу ОСОБА_11 з 13 лютого 2013 року призначена пенсія як держаному службовцю, що підтверджено довідкою управління ПФУ від 26 листопада 2014 року № 548.
ОСОБА_11 1 липня 2013 року звернувся до Міністерства із заявою щодо виплати йому грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до Закону № 3723-XII, на що отримав відповідь від 12 липня 2013 року № 7/7-10896 з проханням надати копію судового рішення, згідно з яким йому призначено пенсію державного службовця. Після надання копії рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2012 року Міністерство листом від 12 червня 2014 року № 7/7-6988 відмовило у виплаті грошової допомоги.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 8 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2015 року постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 8 жовтня 2014 року скасував, позовні вимоги задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 січня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Міністерство зазначає, що в доданій до заяви ухвалі суду касаційної інстанції по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення статті 37 Закону № 3723-XII. Просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року і залишити без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 8 жовтня 2014 року
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява Міністерства не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 237 КАС у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2012 року, копію якої додано до заяви, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статтю 37 Закону № 3723-XII.
Проте аналіз рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та його ухвали, копію якої надано для порівняння, не дає підстав вважати, що правовідносини у цих справах є подібними.
Так, у справі, рішення суду касаційної інстанції в якій надано для порівняння, спір був пов'язаний із виплатою грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця за умови припинення трудових відносин з ним на підставі пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я.
Водночас у справі, що розглядається, спір стосувався права позивача на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів за умови встановленняhttp://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_369/ed_2015_01_01/pravo1/T114050.html?pravo=1" \l "369" \o "Про державну службу; нормативно-правовий акт № 4050-VI від 17.11.2011" \t "_blank рішенням суду, що на день звільнення з посади у зв'язку з граничним віком перебування на державній службі в червні 2008 року ОСОБА_11 мав стаж державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця.
Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Сервисы для юристов