ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/3595/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А
та представників:
позивача - Бірюков А. О.
відповідача - Король І. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Віра"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 (головуючий - Демидова А. М., судді Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 (суддя - Трофименко Т. Ю.)
у справі № 910/3595/25
за позовом Фермерського господарства "Віра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ"
про визнання частково недійсним договору та стягнення 2 988 355,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство "Віра" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" про визнання недійсним пункту 8.3 додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 180321/ФЛ-1303 від 18.03.2021 та стягнення з відповідача на користь позивача отриманої ним вартості предмета лізингу в розмірі 2 988 355,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що пункт 8.3 додатку № 1 до Договору не відповідає нормам законодавства, чинного на момент укладення Договору, а сплачені позивачем на погашення вартості предмета лізингу кошти у зв`язку з розірванням між сторонами вказаного Договору мають бути повернуті, оскільки лізингоодержувач не набув у власність предмет лізингу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що дії позивача, який уклав Договір із відповідачем у березні 2021 року, сплачував лізингові платежі, однак через чотири роки після укладення Договору і лише після відмови судами в задоволенні позовів про визнання недійсним Договору в цілому, а також про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису від 02.02.2024, почав стверджувати про невідповідність законодавству положень п. 8.3 додатку № 1 до Договору, не можуть вважатись добросовісними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Фермерське господарство "Віра" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 911/3483/16, від 09.07.2018 у справі № 911/2449/17, від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17, від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20, від 22.04.2019 у справі № 357/15432/15-ц, від 25.02.2025 у справі № 907/257/23 (907/929/23) (у якій також містяться посилання на постанови Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 912/209/21 (912/1417/22), від 04.04.2024 у справі № 925/322/23 (925/875/23), від 15.05.2024 у справі № 925/233/23 (925/750/23), від 22.05.2024 справа № 905/221/23 (905/917/23), від 12.06.2024 у справі № 907/257/23 (907/929/23), від 20.06.2024 у справі № 904/4871/22 (904/2141/23), від 10.09.2024 у справі № 920/692/23 (910/8611/23), від 11.09.2024 у справах № 927/896/23 (910/7583/23) та № 908/2212/23 (908/3143/23), від 24.09.2024 у справі № 916/803/23 (916/2849/23), від 24.09.2024 у справі № 916/803/23 (916/2849/23), від 04.02.2025 у справі № 905/221/23 (905/917/23)), та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 925/1387/22 (925/852/23).
7. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
Сервисы для юристов