Постанова ВСУ від 02.03.2026 року у справі №910/14345/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/14345/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 (головуючий - Шапран В. В., судді: Андрієнко В. В., Буравльов С. І.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 (суддя Мандриченко О. В.)

за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником,

у справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белферт Україна»; (2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Родючість плюс»

про стягнення заборгованості

Історія справи

1. Господарський суд міста Києва рішенням від 17.10.2023 задовольнив позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро», позивач), стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белферт Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Родючість плюс» (далі - ТОВ «Родючість плюс», відповідач-2) 8 198 310,27 грн заборгованості за кредитом та 1 499 675,12 грн процентів.

2. 22.11.2023 на виконання вказаного рішення Господарський суд міста Києва видав наказ.

3. Приватний виконавець Жаботинський І.В. (далі - приватний виконавець) 04.12.2023 відкрив виконавчі провадження ВП №73505719 та №73505819 з примусового виконання виконавчого документу про стягнення коштів на користь стягувача - АТ «Банк Кредит Дніпро».

4. Постановою від 04.12.2023 приватний виконавець об`єднав виконавчі провадження №73505719 та №73505819 у зведене виконавче провадження №73506569.

5. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 22.07.2025 у справі №640/31430/20 зобов`язав Головне управління ДПС у м. Києві здійснити дії, передбачені чинним законодавством України, спрямовані на повернення на поточний рахунок ТОВ «Родючість плюс» 8671549,48 грн надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку, а саме, підготувати та подати для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - Казначейство), висновок про повернення з відповідного бюджету на поточний рахунок ТОВ «Родючість плюс» суми надміру сплачених грошових зобов`язань з акцизного податку у розмірі 8 671 549,48 грн.

6. 24.10.2025 приватний виконавець звернувся до суду із заявою, в якій з просив в рахунок задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні №73506569 звернути стягнення на грошові кошти в сумі 8 329 695,81 грн, належні до повернення ТОВ «Родючість плюс» на виконання судового рішення у справі №640/31430/20 про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві повернути вказану суму надмірно сплачених коштів акцизного податку шляхом перерахування коштів з відповідного бюджету Казначейством.

Короткий зміст оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.1.2025, яка залишена без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 23.12.2025, у задоволенні заяви приватного виконавця відмовив.

8. Суди виходили з того, що норми чинного законодавства визначають окремий порядок повернення грошових коштів з Державного бюджету України, в якому Казначейство виступає як розпорядник коштів, а не боржник, а тому відсутні підстави визначені статтею 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для задоволення заяви приватного виконавця про звернення стягнення на кошти на рахунках, що належать Казначейству.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги та відзиву на неї

9. Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву приватного виконавця задовольнити.

10. Посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частин 1, 2 статті 336 ГПК України у взаємопов`язаності із приписами статті 10, частин 1, 4 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», частини 2 статті 2 Цивільного кодексу України. Держава є самостійним суб`єктом правовідносин з іншими особами та може виступати тією іншою особою, яка є боржником по відношенню до боржника у певному виконавчому провадженні. Так, Головне управління ДПС у м. Києві не вчинило дій з направлення відповідного висновку для повернення з державного бюджету коштів відповідачу-2 на виконання рішення суду у справі №640/31430/20. Звернення стягнення в судовому порядку на грошові кошти за заявою приватного виконавця не має залежати від дій Головного управління ДПС у м .Києві, оскільки це не відповідатиме ефективності способу судового захисту та приписам статті 336 ГПК України.

11. Приватний виконавець у відзиві на касаційну скаргу підтримує її доводи та вимоги, просить касаційну скаргу задовольнити.

12. Казначейство у відзиві на касаційну скаргу вважає її вимоги необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, погоджується з висновками та мотивами судів в оскаржуваних судових рішеннях.

Позиція Верховного Суду

13. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.